«Traditionis custodes». Нові норми служіння Святої Меси в дособоровому обряді

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Порадившись з єпископами з різних частин світу, Папа Франциск вирішив змінити норми, що врегульовують використання Месалу 1962 року, яке чотирнадцять років тому Венедикт XVI Апостольським листом motu proprio “Summorum Pontificum” лібералізував як «надзвичайний Римський обряд». У п’ятницю, 16 липня 2021 р., Святіший Отець проголосив Апостольський лист motu proprio “Traditionis custodes” про служіння римської літургії у формі, що випереджує 1970 рік, супроводячи його своїм листом до єпископів, у якому пояснює причини цього рішення.

Основні нововведення

Відповідальність за врегулювання богослужіння згідно з передсоборовим обрядом повертається до єпископа, що є модератором літургійного життя в дієцезії. До його «ексклюзивної компетенції» належить авторизувати застосування «Missale Romanum» 1962 року в своїй дієцезії, «дотримуючись напрямних Апостольської Столиці». Єпископ повинен пересвідчитися, що групи, які вже служать згідно з давнім месалом, «не заперечують дійсність і легітимність літургійної реформи, приписи Другого Ватиканського Собору та Учительського служіння Вселенських Архиєреїв».

Святі Меси згідно з надзвичайною формою обряду більше не служитимуться в парафіяльних храмах. Єпископ визначить храм і дні богослужінь. Читання повинні бути «розмовною мовою», використовуючи переклади, затверджені єпископськими конференціями. Служителем буде священик, делегований єпископом, завданням якого буде також перевіряти слушність збереження богослужінь згідно з давнім месалом, перевіряючи «дійсну корисність для духовного зростання». Важливо, аби священику лежало на серці не лише гідне служіння літургії, але й душпастирська та духовна опіка над вірними. Єпископ дбатиме про те, «щоб не авторизувати створення нових груп».

Пресвітери, висвячені після оприлюднення цього документа, які мають намір служити згідно з передсоборовим месалом, повинні написати прохання на ім’я дієцезального єпископа, який, перед тим, як надати дозвіл, проконсультується з Апостольською Столицею. Натомість ті, які вже служать, повинні звернутися до єпископа про авторизацію для продовження. Інститути богопосвяченого життя й Товариства апостольського життя, створені свого часу Папською Комісією «Ecclesia Dei», переходять до компетенції Конгрегації Інститутів богопосвяченого життя й Товариств апостольського життя. На згадану дикастерію та на Конгрегацію Божественного Культу накладається обов’язок чувати над дотриманням цих нових приписів.

Дбати про єдність, а не про поглиблення віддаленості

У супровідному листі Папа Франциск пояснює, що дозволи, надані його попередниками для використання давного месалу, були мотивовані, насамперед, бажанням сприяти подоланню схизми з рухом, очолюваним архиєпископом Лефевром. Таким чином, прохання, звернене до єпископів, приймати «справедливі прагнення» вірних, які просили про використання цього месалу, «мало церковний мотив відновлення єдності Церкви». Але багатьма у Церкві ця можливість була проінтерпретована як можливість вільно використовувати старий месал паралельно з новим.

Папа Франциск нагадує, що рішення Венедикта XVI, що вилилося в motu proprio “Summorum Pontificum” (2007), було супроводжене переконаністю в тому, що це «не піддаватиме сумнівам одне з суттєвих рішень Другого Ватиканського Собору, підважуючи його авторитетність». Чотирнадцять років тому Папа Ратцінґер заявив, що побоювання розколів у парафіяльних спільнотах є безпідставними, оскільки «дві форми Римського обряду могли би збагачувати одна одну». Але нещодавно проведене Конгрегацією віровчення опитування показало ситуацію, що, як пише Святіший Отець, «засмучує та турбує мене, утвердивши в необхідності втрутитися», оскільки прагнення єдності було серйозно занедбаним, а великодушно надані дозволи були використані «для поглиблення віддаленості, утвердження різниць, будування протиставлень, які ранять Церкву та гальмують її шлях, наражаючи на загрозу поділів».

Папа зазначає, що засмучений зловживаннями в служінні літургії як з одного, так з другого боку, але особливо засмучений «маніпулятивним використанням Missale Romanum 1962 року, що дедалі більше позначене зростаючим відкиданням не лише літургійної реформи, але Другого Ватиканського Собору, безпідставно та неприйнятно стверджуючи, що він зрадив Традицію та “істинну Церкву”». За словами Святішого Отця, сумніватися у Соборі означає сумніватися в намірах отців, які звершували свою колегіальну владу «cum Petro et sub Petro в урочистий спосіб під час вселенського собору», що остаточно, означає «сумніватися у Святому Духові, Який провадить Церкву».

Папа пояснює своє рішення внести зазначені зміни тим, що дедалі очевиднішим «у словах та жестах» багатьох людей стає зв’язок між вибором на користь богослужінь згідно з передсоборовими книгами та «відкиненням Церкви та її інституцій в ім’я тієї, яку вони називають “справжньою Церквою”». Тобто, йдеться про поведінку, яка суперечить сопричастю та веде до поділів. «Саме з метою захисту єдності Христового Тіла почуваюся змушеним відкликати повноваження, надане моїми попередниками», – пише Святіший Отець.