Папа: Віра – не репертуар з минулого; Ісус живий тут і тепер
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Брате, сестро, якщо в цю ніч носиш у серці темну годину, день, який ще не розвиднівся, поховане світло, розбиту мрію, відкрий серце із трепетом на Пасхальне звіщення: Не бійся, Він воскрес! Він чекає на тебе в Галилеї. Твої очікування не залишаться нездійсненими, твої сльози будуть обтерті, твої страхи переможе надія. Бо Господь випереджує тебе, прямує перед тобою. І з Ним життя починається наново», – цими словами Папа Франциск підсумував проповідь, яку він виголосив під час Святої Меси Пасхального чування.
У світі не бракує пітьми, як зазначав Папа Франциск під час загальної аудієнції минулої середи, однак, світло, що третього дня засяло з Христового гробу, спроможне розсіяти найгустішу темряву. Символом цього став обряд благословення полум’я та запалення пасхальної свічки, що відбулося в сутінках перед головним престолом базиліки, яким розпочалося це богослужіння. Коли ж на завершення процесії до катедрального престолу, на якому була звершена Євхаристія, диякон втретє виголосив: «Христове світло!», храм наповнило світло й розпочалося Пасхальне звіщення «Exultet».
Далі розпочалася Літургія слова, що включала серію читань із Святого Письма: розповіді про створення людини, про перехід ізраїльського народу через Червоне море, пророцтво Єзекеїла, через якого Бог обіцяв дати нове серце своєму народові. З першими нотами гімну «Слава на висотах Богові» розпочався урочистий передзвін, звіщаючи про найбільшу радість – перемогу Життя над смертю. Прозвучав уривок з Послання до Римлян, у якому Апостол народів підкреслює, що Христос, Який воскрес із мертвих, більше не вмирає, та читання з Євангелії від Марка про те, як жінки зустріли юнака в білому одязі при Ісусовому гробі, який сказав їм: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп'ятого. Він воскрес». А тоді додав: «Він випередить вас у Галилеї: там його побачите».
Розпочати наново
Саме на цьому запрошенні Воскреслого, переказаного учням, Папа зосередив свою проповідь, поділившись думками про значення слів «іти до Галилеї». Насамперед, як зазначив він, це означає повернутися до того місця, де Господь вперше розшукав їх і покликав іти за Ним. Свого часу, почувши Його запрошення, вони покинули сіті та пішли за Ісусом. Однак, «хоч перебували завжди з Ним, не зрозуміли Його до кінця», а перед обличчям хреста «втекли, залишивши Його самого». Але, незважаючи на цю поразку, Воскреслий знову «випереджує їх у Галилеї», немовби кажучи: «Наново вирушаймо звідтіля, де ми розпочали. Розпочнімо ще раз. Хочу, щоб ви знову були зі мною, незважаючи на поразки і понад них».
«Ось яке перше Пасхальне звіщення хочу вам вручити: завжди можливо розпочати наново, бо існує нове життя, яке Бог здатен наново започаткувати в нас, по той бік всіх наших падінь. Також і з руїн нашого серця – кожен з нас знає руїни власного серця – Бог може створити шедевр, навіть на зруйнованих уламках нашої людськості Бог готує нову історію. Він завжди попереду нас: на хресті страждання, спустошення та смерті, як також у славі життя, що воскресає, історії, що змінюється, надії, яка відроджується. І в ці темні місяці пандемії чуємо воскреслого Господа, Який запрошує нас розпочати наново, ніколи не втрачати надію», – сказав Святіший Отець.
Прямувати новими дорогами
Далі проповідник звернув увагу на те, що іти до Галилеї «означає прямувати новими дорогами», рухатися «в протилежному від гробу напрямку». Жінки шукають Ісуса в гробі, тобто, йдуть «згадувати» те, що пережили з Ним. Це, за словами Наступника святого Петра, образ віри, «яка перетворилася в спогадування гарної події, що вже закінчилася». І сьогодні чимало є таких, які живуть «вірою спогадів», яка складається «зі звичок, з речей із минулого, з гарних спогадів дитинства». Таким чином, піти до Галилеї означає навчитися, «що віра, аби бути живою, повинна знову повернутися на дорогу».
«Ось друге Пасхальне звіщення: віра не є репертуаром з минулого, Ісус не є задавненим персонажем. Він живий, тут і тепер. Він кожного дня прямує поруч із тобою, в ситуаціях, які переживаєш, у випробуваннях, через які проходиш, у мріях, які носиш у собі. Він відкриває нові дороги там, де тобі здається, що їх немає, спонукає прямувати проти течії стосовно оплакувань і “вже баченого”. Навіть тоді, коли тобі здається, що все втрачено, відкрийся із трепетом на Його новизну: вона тебе вразить», – наголосив Папа.
Йти до пограниччя
Врешті, йти до Галилеї, за словами Святішого Отця, означає йти до пограниччя. Галилея – віддалений від Єрусалиму регіон, з різнорідними мешканцями, далекими від обрядової чистоти. Але Ісус саме звідтіля розпочав Свою місію, промовляючи до тих, «які з великими труднощами ведуть щоденне життя, до відкинених, слабких, убогих, аби стати обличчям і присутністю Бога, Який невтомно шукає знеохочених та загублених, що вирушає аж до меж існування, бо в Його очах ніхто не є останнім, ніхто не є виключеним». Воскреслий каже Своїм учням також і сьогодні йти в «місця щоденного життя».
«Отож, – сказав проповідник, – таким є третє Пасхальне звіщення: Ісус, Воскреслий, любить нас безмежно й навідується до кожної нашої життєвої ситуації. Він заклав Свою присутність у серці світу та запрошує також і нас долати бар’єри, перемагати упередження, наближатися до тих, які поруч з нами кожного дня, щоби відкривати благодать щоденності. Розпізнаймо Його присутність у наших Галилеях, у щоденному житті. З Ним життя зміниться. Бо понад усі поразки, зло й насильство, понад кожне страждання та смерть, Воскреслий живе та керує історією».
Відновлення обітниць Хрищення
Від найдавніших часів у ніч перемоги Життя над смертю Церква приймала до свого лона нових послідовників, уділяючи Хрищення, що є вмиранням у Христі та воскресінням із Ним до нового життя. До спалаху пандемії в цей вечір Папа христив дорослих катехуменів. Цього разу після проповіді Святіший Отець поблагословив воду, окропивши нею учасників богослужіння, які перед цим відновили хрищальні обітниці.
