Гідність в’язнів і похилих віком у серці Папи

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Davide Dionisi - Ватикан

У понеділок, 26 квітня 2021 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Національного Гаранта прав людей з обмеженнями особистої свободи. Йдеться про незалежний колегіальний орган при Міністерстві юстиції Італії, завданням якого є нагляд за діяльністю в’язниць, центрів утримання мігрантів, геріатричних закладів і закладів для осіб з особливими потребами.

Теми, близькі для Папи

Маріо Пальма, один з гарантів, в інтерв’ю для Vatican News розповів, що щира й відверта розмова зі Святішим Отцем стосувалася, зокрема, відстані, яка існує між набутими й декларованими правами та дійсністю. В’язниці, міграція та депортація, заклади для похилих віком і людей з інвалідністю, є, за словами Маріо, сферами, які «чітко проглядаються у порядку денному» Папи Франциска.

«Початкові емоції та хвилювання, що випливають із перебування за робочим столом і спілкування зі Святішим Отцем, повністю зникають, коли усвідомлюєш, що маєш перед собою не людину, з якою мусиш говорити про далекі для неї теми, але людину, яка вкладає в ці питання все своє заанґажування. Крім того, він має власний досвід, і мене вразило те, наскільки він пам’ятає, наприклад, про відвідини деяких в’язниць чи притулків, його спогади про людей і про ситуації», – сказав він.

Права та дійсність

За словами Маріо Пальми, обмеження особистої свободи, незалежно від причини, має спільну ознаку, якою є більша вразливість у правах і загроза своєрідної «анонімності». «Минулого року, наприклад, виступаючи в парламенті, я говорив про право на ім’я», – розповів гарант, наводячи приклад того, що в новинах про різні трагедії говориться про числа, як от після минулорічних бунтів у в’язницях говориться про кількість загиблих, що, як може здаватися, не мають імені. І ця «анонімність» призводить до певної втрати суб’єктності. Усі декларації та конвенції говорять про право на захист власної ідентичності та на захист фізичної та психічної цілісності. Однак, «дистанція, яку ми часто бачимо між проголошеними правами та практикованими, є дуже великою», – додає він, вказуючи на необхідність звернути належну увагу на ці «світи», які є малопомітними.