Папа: Господь не дозволить, щоб останнє слово було за пітьмою

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Споглядати Боже світло не означає забувати про щоденну дійсність, ми не можемо самі втішатися блаженством зустрічі з Богом, але повинні нести її плоди в повсякденне життя та нашим ближнім. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 28 лютого 2021 р., розповідь святого євангелиста Марка про Преображення Ісуса.

Назустріч Божому світлу

Як нагадав Святіший Отець, незадовго до цього Ісус звістив апостолам про те, що в Єрусалимі Він багато страждатиме й буде виданий на смерть. Й можемо собі уявляти, «що діялося в серці Його найближчих друзів». Їхні уявлення про «могутнього та тріумфального» Месію розбиті, охоплює тривога через те, що Учитель, Якому вони повірили, буде вбитий як найгірший злочинець… І саме тоді Ісус кличе Петра, Якова та Івана на гору.

«Гора у Біблії завжди має особливе значення, це піднесене місце, де стикаються небо і земля, де Мойсей і пророки пережили надзвичайний досвід зустрічі з Богом. Вийти нагору – наблизитися до Бога. Ісус сходить вгору разом з трьома учнями на вершину. Тут Він преображається перед ними. Його променіюче обличчя та Його сяючий одяг, що випереджують образ Воскреслого, влили в цих наляканих чоловіків світло, світло надії, необхідне щоби пройти через темряву: смерть не буде кінцем всього, бо відкриється на славу воскресіння», – сказав Папа.

Допомога на дорозі віри

«Добре нам тут бути», – вигукнув святий Петро. За словами його Наступника в наших часах, перебувати з Господом на горі, переживати цей передсмак світла в серці Чотиридесятниці  – прекрасно. Йдеться про заохочення пам’ятати, особливо, під час важких випробувань, про те, що Господь воскрес і не дозволить, аби «за темрявою було останнє слово».

Як зазначив Святіший Отець, іноді, доводиться проходити через періоди темряви в особистому, родинному чи суспільному житті, коли боїмося, що не знайдемо виходу. Відчуваємо страх перед «великими загадками», якими є хвороба, невинний біль, таємниця смерті… Часто спотикаємося на дорозі віри, зустрічаючись із скандалом хреста чи вимогами Євангелія. «Потребуємо тоді іншого погляду, світла, яке до глибини просвічує таїнство життя та допомагає нам переступати через наші схеми та критерії цього світу. Також і ми покликані зійти на гору, споглядати красу Воскреслого, що запалює проблиски світла в кожному фрагменті нашого життя та допомагає нам інтерпретувати історію в світлі пасхальної перемоги», – мовив Папа.

Не забувати про дійсність

Однак, як наголосив далі Наступник святого Петра, оте «добре нам тут бути» не повинно спонукати до «духовного лінивства». Ми не можемо залишатися на горі та «самі втішатися блаженством цієї зустрічі». Сам Ісус приводить нас назад в долину, до наших ближніх і до щоденного життя. Вийти на гору «не означає забувати про дійсність, молитися не є втечею від життєвих труднощів». Досвід зустрічі з Ісусом призначений для того, щоби ми, «просвічені Його світлом», змогли нести його, «щоб воно сяяло повсюди».

«Запалювати вогники в серцях людей, бути малими світильниками Євангелія, що приносять крихту любові та надії: ось що є місією християнина», – підсумував Папа, заохотивши: «Молімося до Пресвятої Марії, аби допомагала нам із захопленням приймати Христове світло, зберігати його та ним ділитися».