Шукати

Vatican News

Папа: вийти за межі образу смерті як повного знищення людини

Кожен християнин покликаний вірити у воскресіння, у те, що смерть не є фінальною точкою нашого існування. Про це йшлося у проповіді Святішого Отця під час поминальною Святої Меси за єпископів та кардиналів, що упокоїлись у Бозі впродовж останнього року.

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши - житиме! Кожен, хто живе і в Мене вірує, – не вмре повіки” (Ів. 11, 25-26), – цими словами святого апостола євангелиста Івана Папа Франциск розпочав свою проповідь, виголошену у четвер, 5 листопада 2020 р., у базиліці святого Петра у Ватикані, під час поминальної Святої Меси за кардиналів та єпископів, які перейшли по вічну нагороду за останній рік.

Серед шести кардиналів у цьому переліку – вислужений Львівський архиєпископ латинського обряду Мар’ян Яворський, серце якого перестало битися 5 вересня. Жалобний список із архієпископів і єпископів нараховує 163-ох архиєреїв, і в ньому знаходимо імена архієпископа Стефана Сулика, вислуженого Митрополита Філадельфійського УГКЦ в США (упокоївся 6 квітня), Єпарха Мукачівського владики Мілана Шашіка (14 липня) та Кам’янець-Подільського єпископа-помічника латинського обряду Яна Нємца (27 жовтня).

За словами Святішого Отця, «велике світло цих слів перевищує темряву великої скорботи, спричиненої смертю Лазаря. Марта приймає їх і з глибоким визнання віри стверджує: “Так, Господи, я вірую, що Христос єси, Божий Син, Який гряде у світ цей” (Ів. 11, 27)».

Покликання вирити у воскресіння

Як зазначив Вселенський Архієрей, це об’явлення Ісуса скероване сьогодні до кожного із нас; воно пригадує нам про те, що ми покликані вірити у воскресіння «не як у своєрідний міраж на горизонті, але як у подію, що вже відбулась і яка, водночас, містичним способом охоплює також і нас сьогодні». Попри те, ця віра у воскресіння не відкидає, ані не приховує нашої розгубленості, яку ми переживаємо перед обличчям смерті. Сам Господь Ісус, бачачи, як плачуть сестри Лазаря і ті, що були з ними, не приховував Свого розчулення і Своїх сліз (пор. Ів. 11, 35).

У всьому, за винятком гріха, Він повністю солідарний з нами: Він також досвідчив драму жалоби, гіркоту сліз, пролитих з причини смерті дорогої людини. «Але це не применшує світло істини, що випливає з Його об’явлення, великим знаком якого було воскресіння Лазаря», – додав Папа, повторюючи, що сьогодні Ісус також і до нас промовляє, пригадуючи, що Він є Воскресінням і Життям (пор. Ів. 11, 25). Він кличе нас оновити наше велике визнання віри, вже від тепер входячи у світло Воскресіння: «Кожен, хто живе і в Мене вірує, – не вмре повіки. Віруєш у це?» (Ів. 11. 26). Така віра допомагає людині по-іншому дивитись на речі, які оточують, немов би, виходити за межі земного і проминаючого, скеровуючи свій погляд до невидимого світу, у вічність.

Негативний смуток

Вселенський Архієрей закликав присутніх на Святій Месі, під час молитви за кардиналів та єпископів, які упокоїлись впродовж останнього року, просити у Господа благодаті відганяти від себе негативний смуток, який, іноді, нас опановує, мовляв, зі смертю все закінчується.

«Мова йде про почуття, що є далеким від віри, яке єднається із людським страхом перед необхідністю померти і ніхто не може стверджувати, що має повний імунітет від нього. З цієї причини, зіткнувшись із загадкою смерті, навіть віруюча людина повинна постійно навертатись. Кожного дня ми покликані виходити за межі того образу, який ми інстинктивно маємо про смерть як про повне знищення людини; ми покликані вийти за межі того очевидного видимого, кодифікованих та очевидних думок, загальної думки, аби повністю довіритись Господу, Який заявляє: “Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши - житиме! Кожен, хто живе і в Мене вірує, – не вмре повіки”», – мовив далі Святіший Отець.

Цінність молитви за померлих

На переконання Папи, ці слова, прийняті з вірою, вчиняють нашу молитву за померлих справді християнською: «Вони також дають нам змогу мати по-справжньому реалістичне бачення їхнього життя: зрозуміти значення та цінність добра, яке вони зробили, їхньої стійкості, відданості та, безкорисливо дарованої любові; усвідомити, що означає жити, прагнучи не земної батьківщини, а до кращої, тобто, небесної (пор. Єв. 11, 16). Молитва за померлих, піднесена у надії, що вони перебувають при Бозі, поширює свою користь також і на нас, паломників на цій землі. Вона навчає нас істинного бачення життя, показує нам значення терпінь, які необхідно перенести для того, аби ввійти у Боже Царство; відкриває нас на справжню свободу, закликаючи до постійного пошуку вічних благ».

Критерій кожного нашого вибору

Як підсумував Глава Католицької Церкви, життя справжнього Ісусового учня обертається навколо бажання завжди бути приємним Господеві: це критерій кожного нашого життєвого вибору, кожного кроку. Тому, слід з вдячністю згадувати про свідчення померлих кардиналів та єпископів, які жили у вірності божественним цінностям. При цій нагоді, Папа ще раз закликав молитися за них та намагатись наслідувати їхній добрий християнських приклад.

05 листопада 2020, 11:28