Шукати

Папа до ООН: Перетворімо виклик у шанс збудувати краще майбутнє

Промовляючи до Генеральної Асамблеї ООН, Глава Католицької Церкви побажав, аби ця організація стала «лабораторією миру», знову наголосивши на нашій взаємозалежності між собою та зі створеним світом.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Пандемія показала нам, що ми не можемо жити одні без одних, чи, що гірше, одні проти інших», – цими словами Папа Франциск підсумував свій виступ в рамках Тижня високого рівня, яким розпочалася 75-та Генеральна Асамблея ООН. Беручи до уваги епідеміологічну ситуацію, вперше в історії організації Глави Держав не виступають особисто, але із заздалегідь записаними промовами, а більшість заходів відбуваються віртуально. Слово Святішого Отця прозвучало 25 вересня, а розпочав він його побажанням миру та вказуючи на те, що 75-річчя ООН є для нагодою наголосити на бажанні Святого Престолу, щоб «ця організація стала справжнім знаком і засобом єдності між державами та служіння всьому людському родові».

На роздоріжжі

Глава Католицької Церкви зазначив, що переживаємо кризу, викликану пандемією Covid-19, яка змінює наші стилі життя, підважує наші медичні, економічні й соціальні системи й показує нашу вразливість. Вона може представляти «дійсний шанс для навернення, перетворення та переосмислення нашого стилю життя та наших економічних і суспільних систем», або ж для «оборонного відступу», що матиме індивідуалістичні та елітаристські ознаки.

«Стоїмо, отже, перед вибором між двома можливими шляхами: один веде до посилення багатосторонності, що є вираженням оновленої світової співвідповідальності, солідарності, що ґрунтується на справедливості та на сповненні миру і єдності людського роду, що є Божим задумом для світу; другий віддає перевагу наставленням самодостатності, націоналізму, протекціонізму, індивідуалізму та ізоляції, виключаючи вбогих, найуразливіших, мешканців екзистенційних периферій», – сказав він, зазначаючи, що той другий шлях завдасть шкоди всій спільноті.

Солідарність не лише на словах

За словами Папи, пандемія викрила невідкладну потребу гарантувати право на доступ до базової медичної опіки. В цьому контексті він повторив заклик, аби гарантувати доступ до вакцини від Covid-19 і до технологій, необхідних для допомоги хворим.

«Триваюча криза також показала нам, що солідарність не може бути словом або даремною обіцянкою. Крім того, вона показує нам важливість того, аби уникати спокуси перевищувати наші природні обмеження», – зауважив він, вказуючи також на виклики, які виникають у сфері працевлаштування та наголошуючи на необхідності «знаходити нові форми праці, що будуть насправді спроможними задовольнити людський потенціал і, водночас, утверджуватимуть нашу гідність». Бо технологічний поступ «корисний і необхідний» мірою того, наскільки служить тому, щоби «праця людей була більш гідною та безпечною».

Корінь культури відкинення

Як зазначив Папа, все це вимагає зміни курсу, для якої ми «вже маємо ресурси та культурні й технологічні засоби». Однак, ця переміна вимагає «сильнішого етичного контексту», що буде здатним подолати «поширену й несвідомо усталену» так звану «культуру відкинення немов відходів». Її коренем є «велика нестача пошани до людської гідності», «заперечення універсальності її фундаментальних прав» та «прагнення абсолютних влади й контролю».

«У дійсності, боляче бачити, скільки фундаментальних прав і надалі безкарно порушуються. Перелік цих порушень дуже довгий», – сказав Святіший Отець, вказуючи, серед іншого, на те, що «віруючі й надалі зазнають всіх форм переслідування, включаючи геноцид, спричинений їхніми віруваннями». «Серед віруючих, також і ми, християни, є жертвами: скільки-ж то людей страждає в усьому світі, іноді, змушені втікати із землі своїх предків, віддалені від своєї багатої історії та культури», – додав він.

Дійсність, яка ігнорується

За словами Глави Католицької Церкви, гуманітарні кризи стали своєрідним «status quo», де бракує гарантії права на життя, свободу та безпеку. Конфлікти в усьому світі показують, як конвенційна зброя дедалі більше перетворюється у «зброю масового знищення», нищачи міста, школи, лікарні та інфраструктуру, змушуючи людей до втечі. В свою чергу, мігранти, біженці та внутрішньо переміщені особи страждають залишені наодинці, без можливостей покращити своє життєве становище. Чимало з них зазнають зловживань, стають жертвами торгівлі людьми, гинуть у морських хвилях. Йдеться про дійсність, яку чимало людей «свідомо ігнорують»!

Переосмислення фінансової системи

Папа стверджує, що існує необхідність переосмислити роль економічних і фінансових інституцій, які повинні «дати відповідь на швидке зростання нерівності між супер-багатими та постійно бідними». Потрібна економічна модель, що «пропагує субсидіарність, підтримує економічний розвиток на місцевому рівні та інвестує в освіту та інфраструктуру». Це стало нагодою повторити заклик до зменшення, а навіть і прощення, міжнародних боргів, що тяжіють на бюджетах найбідніших країн. Як зауважив Святіший Отець, міжнародна спільнота повинна докладати зусилля для того, щоби покласти край економічній несправедливості. Слід також докладати зусилля для закриття «податкових раїв», запобігаючи уникненню сплати податків і відмиванню грошей, «що обкрадають суспільство». Це «слушна нагода для оновлення міжнародної фінансової архітектури».

Обіцянки на користь спільного дому

Глава Католицької Церкви згадав про те, що п’ять років тому мав нагоду особисто промовити до Генеральної Асамблеї ООН, а цей візит збігся з «періодом дійсно динамічної багатосторонності», що був багатообіцяючим, випереджуючи прийняття Програми дій 2030 та підписання Паризької угоди щодо кліматичних змін. Однак, за його словами, «незначна спроможність міжнародної спільноти дотримуватися обіцянок, зроблених п’ять років тому», змушує наново наголосити, що ми повинні «уникати будь-яких спокус декламаційного номіналізму, наслідком якого є присипляння сумлінь», але «дбати про те, щоб наші інституції були дійсно ефективними».

Святіший Отець підкреслив, що «криза довкілля нерозривно пов’язана із соціальною кризою», а дбання про довкілля вимагає «цілісного підходу для подолання бідності та виключення». Позитивним явищем є зростання «цілісної екологічної чутливості та прагнення до дій».

Права дітей і аборт

Далі Папа наголосив на нищівних наслідках кризи, пов’язаної з пандемією, для дітей. Зокрема, зросло насильство проти дітей, включаючи зловживання та порнографію. Мільйони дітей не мають змоги повернутися до школи, а в багатьох частинах світу ця ситуація веде до загрози зростання підліткової праці, експлуатації та недоїдання.

«На жаль, країни та міжнародні інституції також пропагують аборт як одну із так званих “базових послуг” в рамках гуманітарної відповіді. Сумно спостерігати, як для декого простим і зручним стало заперечувати життя як розв’язання проблем, що можуть і повинні бути вирішені як для матері, так і для ненародженої дитини», – сказав Глава Католицької Церкви, звертаючись із закликом до влади «приділяти особливу увагу дітям, яким заперечуються їхні фундаментальні права та гідність, особливо, право на життя та на освіту».

Захист сім’ї та сприяння жінці

У цьому контексті Святіший Отець підкреслив, що «першими вихователями» дитини є її мама і тато, сім’я, яку Загальна Декларація прав людини називає «природною та фундаментальною клітиною суспільства». Однак, сім’я «надто часто стає жертвою ідеологічних колоніалізмів», що ведуть до почуття «викорінення та сирітства». Розбиття сімей відлунює у суспільній роздробленості.

Однією із цілей у цьому контексті є сприяння жінці, адже «на всіх рівнях суспільства жінки здійснюють важливу роль, роблячи свій унікальний внесок». Однак, «чимало жінок залишаються позаду: жертви рабства, торгівлі людьми, насильства та експлуатації, принизливого ставлення». Тож Папа закликав до «ще більшої рішучості» в боротьбі проти цих викривлень, які «знеславлюють все людство, що перебуваючи в мовчанні та за відсутності конкретних дій, стає спільником».

Зброя, безпека і мир

«Ми повинні запитати себе, чи головні загрози для миру й безпеки, між якими бідність, епідемії та тероризм, можуть бути ефективно подоланими, якщо гонка озброєнь, включаючи ядерну зброю, й надалі марнує цінні ресурси, які було би краще використати на користь цілісного розвитку народів та для захисту природного довкілля», – вів далі Глава Католицької Церкви, наголошуючи на необхідності «розбити атмосферу взаємної недовіри», яка посилюється також і з огляду на зростання нових воєнних технологій, як от автономна летальна зброя.

За словами Папи, необхідно демонтувати «викривлену логіку», що приписує володінню зброєю особисту та суспільну безпеку, бо це лише помножує прибутки «військової індустрії», посилюючи атмосферу недовіри та страху. Особливим чином це стосується «ядерного стримування», що вимагає підтримати головні міжнародні юридичні інструменти ядерного роззброєння, непоширення і заборони.

Місія Ради Безпеки

Далі Святіший Отець наголосив на тому, що наш світ, який перебуває в стані конфлікту, потребує, щоби «ООН ставала дедалі ефективнішою лабораторією миру», а це вимагає від членів Ради Безпеки, особливо, постійних, «діяти з більшою однодушністю та рішучістю». «Щодо цього, – додав він, – нещодавнє впровадження припинення вогню під час триваючої кризи – це дуже благородний захід, який вимагає доброї волі всіх для його постійного впровадження. І наголошую також на важливості скоротити міжнародні санкції, які утруднюють державам надання належної підтримки своєму населенню».

Перетворити виклик у шанс

Підсумовуючи, Папа зазначив, що «з кризи не виходимо такими самими: або кращими, або гіршими». Тож у цей «критичний момент» нашим обов’язком є «переосмислити майбутнє нашого спільного дому та нашого спільного проекту». Це складне завдання вимагає чесності й послідовності.

«Пандемія показала нам, що не можемо жити одні без інших, чи, що гірше, одні проти інших. Об’єднані Нації були створені для об’єднання націй, для наближення, як міст між народами; використаймо його, щоби перетворити виклик, який долаємо, у шанс для того, аби ще раз разом будувати майбутнє, якого прагнемо», – закликав Глава Католицької Церкви.

25 вересня 2020, 15:58