Шукати

1567840934326.JPG

Папа до влади Мадагаскару: Розвиток не обмежується економічним зростанням

Четвертий день 31-ї Апостольської подорожі Папи Франциска розпочався із візиту ввічливості до Глави Держави й зустрічі з представниками влади та громадськості Мадагаскару, з якими він поділився думками на тему розвитку.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Дякую всім людям й інституціям, що уможливили цю подорож, а особливо – малагасійському народові, який приймає нас з великою гостинністю», – словами вдячності Святіший Отець розпочав своє слово до представників влади, громадянського суспільства та дипломатичного корпусу Мадагаскару. Зустріч відбулася в президентському палаці та була випереджена візитом ввічливості до Глави Держави.

Душа народу

Промовляючи після президента Анрі Радзуеліни, Папа Франциск розпочав із того, що мадагаскарці в преамбулі своїй конституції вирішили закріпити «одну з фундаментальних цінностей малагасійської культури», що виражається поняттям «fihavanana», яке вказує на дух взаємного розподілу, взаємодопомоги та солідарності, включаючи родинні зв’язки, дружбу та доброзичливість між людьми й стосовно природи.

«Так проявляються “душа” вашого народу й ті особливі риси, якими він відзначається, які є для нього основоположними та дають йому змогу мужньо й віддано протистояти різноманітним лихам і труднощам, які потрібно щоденно долати», – додав він.

Деякі завдання політики

Далі Святіший Отець зауважив, що після здобуття незалежності, ця країна прагне до стабільності та миру, здійснюючи позитивні демократичні перетворення, що свідчить про пошану до «взаємодоповнюваності стилів і проектів». Це показує, що політика є «фундаментальним засобом для будування громадянства та людської діяльності», коли нею живуть як «служінням людській спільноті».

«Отож, стає зрозумілим, що завдання та обов’язки політики є постійним викликом для тих, на кому лежить місія служити та захищати своїх співгромадян, зокрема, найуразливіших, і сприяти умовам для гідного та справедливого розвитку, залучаючи всі складові громадянського суспільства», – наголосив Папа Франциск, цитуючи свого попередника святого Павла VI, який в енцикліці «Поступ народів» нагадував, що розвиток «не обмежується лише простим економічним зростанням. Щоби бути справжнім, розвиток повинен бути цілісним, що означає – зверненим на сприяння кожній людині та цілій людині».

В цьому контексті Святіший Отець закликав «рішуче боротися з усіма ендемічними формами корупції та спекуляції, що причиняються до зростання соціальної нерівності» й вирішувати ситуації «великої нестабільності та виключення». Це вимагає впровадження всіх необхідних структурних заходів, які зможуть забезпечити «кращий розподіл прибутку та цілісне сприяння всім мешканцям».

Розвиток і наш спільний дім

За словами Глави Католицької Церкви, ми також навчилися, що неможливо говорити про цілісний розвиток, не звертаючи увагу на наш спільний дім та дбання про нього. «Ваш прекрасний острів Мадагаскар багатий рослинним і тваринним біорозмаїттям, і цьому багатству особливо загрожує надмірне знеліснення на користь небагатьох; його занепад підважує майбутнє країни та нашого спільного дому», – зазначив він, нагадуючи про те, що лісам загрожують пожежі, браконьєрство, неконтрольована вирубка цінної деревини.

«Це правда, що для дотичного населення чимало з цих видів діяльності, які нищать довкілля, тимчасово забезпечують їхнє виживання. Отож, важливо створювати зайнятість і такі види діяльності, що приноситимуть прибуток, шануючи довкілля та допомагаючи людям здолати бідність», – сказав Папа, наголошуючи, що справжній екологічний підхід, конкретні дії на захист довкілля «неможливі без соціальної справедливості, що гарантує право на спільне призначення благ землі».

Критерії міжнародної допомоги

В контексті присутності представників міжнародної спільноти Святіший Отець також звернув увагу на те, що слід визнати, що допомога, яку міжнародні організації надають для розвитку країни, є великою, унаявнюючи відкритість Мадагаскару до світу. Але небезпека полягає в тому, щоб ця відкритість не перетворилася в так звану «універсальну» культуру, яка «зневажає, закопує та пригнічує культурну спадщину кожного народу».

«Економічна глобалізація, обмеження якої стають дедалі явнішими, не повинна вести до культурної гомогенізації. Якщо займемо сторону процесів, що шанують корінні пріоритети та спосіб життя, яких очікують громадяни, то причинимося до того, що допомога, яку надають міжнародні організації, не буде єдиною запорукою розвитку країни; сам народ поступово братиме цю відповідальність на себе, стаючи творцем власної долі», – сказав Глава Католицької Церкви, наголосивши на важливості особливої уважності й пошани до місцевого громадянського суспільства, до місцевого люду.

Внесок Церкви

«Як Церква, ми хочемо наслідувати наставлення діалогу вашої співвітчизниці блаженної Вікторії Разоаманаріво, яку святий Іван Павло ІІ беатифікував під час свого візиту тридцять років тому. Її свідчення любові до своєї землі та її традицій, служіння найубогішим як знак її віри в Ісуса Христа, показують нам дорогу, якою також і ми покликані пройти», – підсумував Папа Франциск, запевняючи готовність Католицької Церкви на Мадагаскарі зробити свій внесок в постійний діалог з іншими конфесіями, релігіями та громадянським суспільством, сприяючи розвиткові справжнього братерства та цілісного людського розвитку.

По завершення зустрічі Папа Франциск та Президент Радзуеліна посадили на подвір’ї президентського палацу баобаб, що є символом країни.

07 вересня 2019, 09:49