Cerca

Vatican News

Папа до монахинь: Захистом від диявола є любов і молитва

Серед насиченої програми, зустрічей і промов, перебування Святішого Отця в столиці Мадагаскару включало також молитовну зупинку в сестер-кармеліток.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

Досконалість здобувається малими кроками любові, які здаються нічим, але здатні «полонити» Бога. Такими думками Папа Франциск поділився з клявзуровими монахинями Мадагаскару, які зібралися в монастирі босих кармеліток в Антананаріву, столиці Мадагаскару, прибувши туди опівдні, 7 вересня 2019 р., щоб помолитися із сестрами полуденну літургію годин.

Коли прийшов час на проповідь, Святіший Отець вручив монахиням заздалегідь приготований текст, віддавши перевагу тому, щоб поділитися з ними кількома думками, промовляючи експромтом. Відправною точкою цих роздумів стало слово «відвага», що прозвучало під час прочитаного уривку зі Святого Письма. За його словами, для того, щоб іти за Господом, потрібна мужність, також і для того, аби дозволити Йому подбати про те, що є найскладнішим.

Малі жести любові

Ділячись думками про особливості життя в спільноті, Папа навів кілька прикладів із життя святої Терені від Дитятка Ісуса, як вона виявляла терпеливість до старшої сестри, що мала прикрий характер, не втрачаючи усмішки з обличчя. Ці історії вказують на важливість любові в малих і у великих справах, виконуючи те, чого вимагає послух.

Святіший Отець зауважив, що сестри прийшли до монастиря, щоб бути близькими з Господом й шукати вдосконалення, а досконалість здобувається саме в цих малих кроках любові, які «здаються нічим», але саме вони «полонять» Бога. Для того, щоби робити малі кроки, потрібна мужність, відвага повірити в те, що через мою незначність Бог несе спасіння світу.

Монастир і світськість

Одного разу, коли свята Тереня разом зі згаданою монахинею поверталися з молитви, вона почула музику, що долинала з вулиці, що спонукало її уявити себе учасницею святкування, але вона відразу сказала Господеві, що ніколи б не проміняла один з малих щоденних жестів у монастирі на це свято, бо вони приносили їй набагато більше щастя, ніж усі танці світу.

Папа звернув увагу на те, що світськість різними способами проникає за монастирські стіни. Це вимагає розпізнавання в спілкуванні із настоятелькою, зі спільнотою. Коли приходять спокуси, слід замислитися про малі жести любові. Саме вони спасають світ, і саме тому свята Тереза віддавала перевагу тому, щоби бути зі старшою посестрою. Коли ж відчувається, що щось не так, слід відразу говорити про це з настоятелькою, бо від диявола не захистять ґрати клявзури. Захистом є милосердна любов і молитва.

Внутрішня боротьба триває до кінця

Підсумовуючи, Святіший Отець нагадав про те, що коли свята Тереза захворіла та вмирала, їй здавалося, що вона втрачає віру. Вона не знала, як віддалити диявола, що нападав на неї в останні місяці життя, просила окроплювати ложе свяченою водою, запалювати свічки… Внутрішня боротьба, як підкреслив Папа, триває до останнього подиху.

Велике багатство

У приготованій заздалегідь промові, що була вручена монахиням на початку проповіді, Святіший Отець зазначає, що на Мадагаскарі існує бідність, але також – і велике багатство, мова йде про те, що країна є багатою на природну, людську та духовну красу. «Також і ви, сестри, берете участь у цій красі Мадагаскару, його народу та Церкви, тому що краса Христа відбивається на ваших обличчях та у вашому житті».

Роздуми над текстом 119 Псалма

Далі Папа Франциск підкреслив, що уривки із Псалмів, які цього дня були прочитані під час літургії, виявляють тривогу автора під час моменту випробування та небезпеки. За словами Єпископа Риму, без сумніву, автор 119 (118) Псалма, що є найдовшим у Псалтирі, був людиною контемпляції, що посвячував молитві довгий час. У цьому уривку, над яким Папа вирішив дещо глибше застановитись, можемо зауважити два важливі моменти: як особа, що молиться, згоряє в своєму прагненні зустріти Бога та як зловмисники хочуть знищити праведника.

Свідчення богопосвячених осіб

Праведник, як пише Глава Католицької Церкви, згоряє у прагненні Бога, у бажанні зустрітись із Ним. «Ви є живим свідченням цього невичерпного прагнення, яке міститься в серці всіх людей», – додає він, зазначаючи, що контемлятивне життя є смолоскипом, яке веде до вічного вогню, є живим полум’ям любові. Серед іншого, Папа вказав також і на те, що богопосвячені особи контемлятивних монастирів є видимим знаком тієї цілі, до якої прямує вся церковна спільнота, і звіщають в цьому світі небесну славу. Подібно, як моряки потребують маяка, що вказує шлях у морі, так і світ потребує контемплятивних осіб. «Ви є маяками для тих, хто поруч і, особливо, для тих, хто далеко. Ви є смолоскипами, які супроводжують чоловіків і жінок на шляху в темній ночі нашого часу», – пише Папа.

Місія контемплятивних монахинь

Далі він зупинився над уривком 119 Псалма, де розповідається про наміри зловмисників знищити праведника: вони його переслідують, ставлять на нього пастки та роблять усе, аби той упав. «Монастир – це завжди місце, куди надходять болі світу, страждання ваших людей. Нехай ваші монастирі, відповідно до вашої контемплятивної харизми та конституцій, будуть місцями прийняття та слухання, особливо для дуже нещасних людей», – закликав Папа Франциск монахинь, нагадуючи їм про їхню головну місію, – перебуваючи в клявзурі, що дозволяє їм бути в серці Бога, вони повинні слухати голос Божого серця, аби змогти чути голос своїх братів та сестер.

Віра – найбільше добро убогих

Також Святіший Отець зазначив, що віра – це найбільше добро бідних. Тому, дуже важливим є те, аби вона звіщалась, могла зміцнюватись у них, аби могла допомагати їм жити та надіятись. Контемпляція Божих таїнств, про які говорять тексти літургійних молитов, дозволяє краще зрозуміти те, якою повинна бути активна присутність богопосвячених осіб у кожній людській дійсності.

«Своєю молитвою ви, як і матері, берете своїх дітей на плечі й ведете їх в обіцяну землю. Молитва буде приємнішою Богові і буде більш освячувальною, якщо в ній, через посередництво, ми намагаємось жити двома заповідями любові, які нам залишив Ісус, – підкреслив Папа, додавши, – Дорогі контемлятивні сестри, що було б із Церквою та тими, хто живе на периферії Мадагаскару, без вас? Що було б з усіма тими, хто трудиться на передовій євангелізаційної праці і, зокрема, тут, у дуже нестабільних, важких та, іноді, небезпечних умовах? Усі опираються на ваші молитви та на постійно оновлюваний дар вашого життя, дуже дорогоцінний дар в очах Бога, Який дозволяє вам стати учасниками таїнства спасіння цієї землі та любих людей, які на ній живуть».

Зустріч із постраждалими від кору

Після завершення літургії, Святіший Отець поблагословив вівтар для катедрального собору в Морондаві. Привітавшись із єпископами та декількома священиками з цієї дієцезії, він зустрівся з членами родини, яка стала жертвою епідемії кору, що минулими місяцями уразила Мадагаскар. З монастиря кармеліок Папа від’їхав до Апостольської Нунціатури.

 

07 вересня 2019, 13:42