Cerca

Vatican News

Папа: Тепер наша черга боротися проти підступних ідеологій

Заключний день ХХХ Апостольської подорожі Папи Франциска розпочався Божественною Святою Літургією в місті Блаж, під час якої Святіший Отець проголосив блаженними сім румунських греко-католицьких єпископів.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Ці пастирі, мученики за віру, здобули та залишили для румунського народу цінну спадщину, яку можемо підсумувати двома словами: свобода й милосердя», – сказав Святіший Отець, проповідуючи під час Божественної Літургії, яку він вранці, 2 червня 2019 р., очолив у парку Свободи в місті Блаж, що є центром румунських греко-католиків. В цьому місці розміщена резиденція Верховного Архиєпископа Фаґараша та Альба-Юлії.

Вперше під час свого понтифікату, Папа Франциск в рамках Апостольської подорожі очолив Святу Літургію у візантійському обряді, з якою познайомився ще в юності, прислуговуючи українському салезіянинові Слузі Божому о. Стефану Чмілю в салезіянській колегії в Буенос-Айресі. Головним співслужителем Святішого Отця був Блаженніший Лучіян кардинал Мурешан, Глава Румунської Греко-Католицької Церкви.

Беатифікація сімох священомучеників

 

Після «Малого входу» відбулася беатифікація сімох греко-католицьких єпископів, що постраждали за віру під час комуністичного режиму. Це були священомученики Валеріу Траян Френціу, Васіле Афтеніє, Іоан Сучіу, Тіт Лівіу Кінезу, Іоан Балан, Александру Русу та кардинал Юліу Хоссу. Блаженніший Лучіян звернувся до Єпископа Риму з проханням про проголошення цих ієрархів блаженними, постулятор прочитав короткі біографії кандидатів на прославу, після чого Святіший Отець зачитав беатифікаційну формулу. Далі внесено ікону новопроголошених блаженних, родичі блаженних внесли мощі, після чого Блаженніший Лучіян звернувся до Єпископа Риму з подячним словом. Наприкінці Літургії Папа поблагословив згадану ікону.

Варто зазначити, що ця беатифікація була винятковою з огляду на те, що прославу блаженних від імені Папи, зазвичай, здійснює Префект Конгрегації в справах визнання святих. Ця ж була доверщена особисто Святішим Отцем. Досі це траплялося лише тричі: 16 серпня 2014 р. – беатифікація корейських мучеників під час візиту до цієї країни, 19 жовтня 2014 р. – беатифікація Папи Павла VI на площі Святого Петра у Ватикані та 8 вересня 2017 р. – беатифікація священика й єпископа під час візиту до Колумбії.

Оздоровлення сліпонародженого

Відправною точкою для роздумів Наступника святого Петра під час проповіді стало читання з Євангелії від Івана, в якому розповідалося про те, як Ісус оздоровив сліпонародженого чоловіка. «Учителю, хто згрішив, він чи батьки його, що сліпий народився?». За словами Святішого Отця, це запитання учнів «викликало серію жестів і дій», які показали, «що саме, в дійсності, засліплює людське серце».

Підкресливши, що сліпота цього чоловіка не була плодом гріха, Ісус змішав земний порох зі слиною, помастив його очі й наказав умитися в купелі Силоам, після чого той прозрів. Папа звернув увагу на те, що про саме чудо розповідається в двох реченнях, натомість подальша кількасторінкова розповідь присвячена реакції та дискусіям:

«Здається, що його життя, й, особливо, оздоровлення, стає чимось банальним, курйозним або предметом дискусії, як також роздратування та неприйняття. Спочатку оздоровленого сліпця допитує здивований натовп, далі – фарисеї, які також допитують його батьків. Вони піддають сумніву тотожність зціленого, потім заперечують Божу дію, мовляв, Бог не діє в суботу, доходять до того, що сумніваються, чи цей чоловік справді народився сліпим».

Пріоритети Ісуса та наш спротив

Все це, за словами Святішого Отця, показує, «наскільки важко зрозуміти дії та пріоритети Ісуса, спроможного поставити в центрі того, хто перебував на периферії, особливо тоді, коли вважається, що першість за “суботою”, а не за любов’ю Отця, Який прагне спасти всіх людей». Тож сліпець мусів жити не лише з власною сліпотою, але й поряд із засліпленням оточуючих.

«Цим є спротив і ворожість, що випливають з людського серця, коли в центрі замість людської особи ставляться часткові інтереси, ярлики, теорії, абстракції та ідеології, які там, куди приходять, не роблять нічого іншого, як засліплюють усіх та все», – сказав проповідник, додаючи, що Господня логіка, натомість, є іншою: Він не ховається в ідеологічних абстракціях, але шукає людину з її обличчям, ранами та історією.

Тягар ідеології та цінна спадщина

За словами Святішого Отця, румунська земля «добре знає» страждання людей, спричинювані тоді, коли «вага ідеології чи режиму стає більшою від життя». Місцевий люд пережив «слова й дії, що ґрунтуються на дискредитації, що доходять аж до вигнання та знищування того, хто не може захистися, змушують замовкнути розбіжні голоси».

«Згадаймо, зокрема, сім греко-католицьких єпископів, яких я мав радість проголосити блаженними. Перед обличчям жорстокого переслідування з боку режиму, вони виявили зразкову віру та любов для свого народу. З великою мужністю та внутрішньою стійкістю, вони піддалися суворому ув’язненню, всілякого роду образам, лиш би не зректися приналежності до своєї любої Церкви. Ці пастирі, мученики за віру, здобули та залишили румунському народові цінну спадщину, яку можемо підсумувати двома словами: свобода й милосердя», – сказав Папа.

Нові підступні ідеології та завдання для християн

Проповідник зауважив, що нові блаженні постраждали та принесли в жертву своє життя, протистоячи ідеології, ворожій до свободи та фундаментальних прав людини. Водночас, рішучість у визнанні віри супроводжувалася готовністю до мучеництва без ненависті до переслідувачів, до яких вони виявляли лагідність. І це «пророче послання» є сьогодні заохоченням «перемагати образу любов’ю та прощенням».

«Дорогі браття й сестри, також і сьогодні з’являються нові ідеології, які в підступний спосіб стараються нав’язуватися та викорінювати наш люд з його найбагатших культурних і релігійних традицій. Це ідеологічні колонізації, які зневажають цінність особи, життя, подружжя й сім’ї та відчужуючими, однаково атеїстичними, як в минулому, пропозиціями завдають шкоди нашій молоді й дітям, позбавляючи їх коріння, необхідного для зростання», – сказав Глава Католицької Церкви, заохочуючи вірних «нести світло Євангелія» сучасникам і, наслідуючи новопроголошених блаженних, боротися проти цих нових ідеологій. «Тепер наша черга боротися так, як вони в свій час», – наголосив він.

Особливі моменти богослужіння

Під час Божественної Літургії використовувалися чаша та Євангелія, які вживав один з новопроголошених блаженних – священомученик Валеріу Траян Френціу. Горне сідалище було виготовлене із дерева з в’язничних ліжок та металу з ґратів, взятих із тюрми, в якій померли блаженні.

На місця проведення богослужіння зібралося приблизно 60 тисяч людей, ще 20 тисяч – на площах Блажу, слідкували за Літургією через телеекрани. Були присутні, зокрема, Президент і Прем’єр-міністр. Разом з Папою молилися також єпископи та паломники з України.

02 червня 2019, 13:10