Шукати

Vatican News

Папа під час відвідин патріаршого собору: «мій», що перетворюється в «наш»

У формі молитви до Отця, що була своєрідним коментарем до молитви «Отче наш», Святіший Отець побудував своє слово, виголошене під час відвідин православного патріаршого собору.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Щоразу, коли проказуємо Господню молитву, наголошуємо на тому, що слово «Отче» не може бути без слова «наш». На цьому наголосив Папа Франциск у своєму вітанні під час відвідин патріаршого катедрального собору Православної Церкви Румунії в Бухаресті.

Величний храм, посвячення якого відбулося минулого року за участі Константинопольського патріарха Вартоломея І, ще не завершений. Під час візиту до Бухареста 1999 року Папа Іван Павло ІІ пожертвував на будову собору 200 тисяч доларів та вписаний до переліку жертводавців.

На порозі святині Наступника святого Петра зустрів Патріарх Даниїл. Провівши гостя до центральної нави, він виголосив вітальне слово, після чого промовляв Папа, який не приховував свого зворушення з приводу «перебування в цьому святому храмі, який збирає нас в єдності».

Братерство – ідентичність Божих дітей

Глава Католицької Церкви зауважив, що Ісус покликав братів Андрія та Петра залишити сіті та «спільно стати рибалками людей». «Наше власне покликання не є повним без покликання брата», – сказав він, додаючи, що ця зустріч є вираженням прагнення разом із самого серця країни піднести спільну молитву «Отче наш», в якій «вміщена наша ідентичність синів, а сьогодні особливим чином – братів, які моляться пліч-о-пліч».

«Молитва “Отче наш” вміщає певність обітниці, яку Ісус зробив Своїм учням: “Не залишу вас сиротами”, та дає нам довіру, щоб отримати й прийняти дар брата», – сказав Папа Франциск, а оскільки метою цієї зустрічі було проказування Господньої молитви, поділився кількома думками в рамках приготування до цього моменту.

Щоб «мій» перемінилося в «наш»

Єпископ Риму зауважив, що кожного разу, коли промовляємо «Отче наш», ми стверджуємо, що слово «Отець» не може бути без слова «наш». «Поєднані в Ісусовій молитві, ми єднаємося також у Його досвіді любові й заступництва, що спонукає казати: мій Отець і ваш Отець, мій і ваш Бог», – сказав він, підкреслюючи, що це є запрошенням до того, аби «мій» перетворювалося в «наш», а «наш» ставало молитвою.

«Допоможи нам, Отче, серйозно ставитися до життя брата, засвоїти його історію. Допоможи нам, Отче, не осуджувати брата за його вчинки та обмеження, але приймати його, перш усього, як Твою дитину», – підніс молитву Папа Франциск, просячи також благодаті «перемогти спокусу почуватися старшими братами», схожими до того, про якого йдеться в притчі про блудного сина.

Просимо згоди, яку ми не зуміли вберегти

В Отця, що «на небесах», які обіймають усіх, Святіший Отець просить «тієї згоди, яку ми на землі не зуміли зберегти», просить заступництва «численних братів і сестер у вірі», які разом перебувають у небі, «увірувавши, полюбивши та багато постраждавши, також і в наші дні, лише за те, що були християнами».

«Як і вони, також і ми хочемо святити Твоє ім’я, поставивши його в центрі наших інтересів. Щоб Твоє, а не наше ім’я, Господи, розворушувало та пробуджувало нас в практиці милосердя», – вів далі Папа, відзначивши, що під час молитви ми часто обмежуємося проханнями, забуваючи «святити Твоє ім’я, поклонятися Твоїй особі, щоби пізніше розпізнавати в ближньому, якого Ти поставив поруч, Твоє живе відображення».

Не втрачати з поля зору Боже царство

Говорячи про очікування Божого царства, Святіший Отець звернув увагу на те, що йому не сприяють динаміки світу, керовані «логікою грошей та інтересів». «Допоможи нам, Отче, вірити в те, про що молимося», – закликав Папа, вказуючи на те, що нас зачаровує «неприборкане споживацтво». Ми потребуємо визволитися від «підступних нашіптувань світськості», щоб не втратити з поля зору те Царство, до якого нас кличе Бог.

«Ми потребуємо, Отче, розширити наші горизонти, щоб не звужувати в своїх обмеженнях Твою милосердну спасенну волю, яка прагне всіх обійняти», – вів далі Єпископ Риму, нагадуючи в контексті прохання «нехай буде воля Твоя» про те, що Божою волею є спасіння всіх.

Насущний хліб, хліб життя і хліб пам’яті

Святіший Отець ствердив, що ми «кожного дня потребуємо» Ісуса, «нашого насущного хліба», Який є «хлібом життя», даючи нам можливість почуватися улюбленими дітьми та насичує «кожну нашу самотність і сирітство». «Просячи насущного хліба, просимо також хліба пам’яті, благодаті зміцнити спільне коріння нашої християнської ідентичності, коріння, незамінне в часи, коли людству, й, особливо, молодим поколінням, загрожує почуття викорінення серед численних нестійких ситуацій, непридатних дати основу своєму життю», – сказав Папа, побажавши також, аби хліб, про який просимо, заохотив нас «плекати сопричастя».

Наступник святого Петра підкреслив, що хліб, про який просимо, є хлібом, якого кожного дня не вистачає багатьом людям, у той час як лише незначна кількість людей має його в надлишку. Тому, «Отче наш» є «воланням перед обличчям браку любові нашого часу, перед обличчям індивідуалізму та байдужості», що профанують Боже ім’я.

Мужність простити

«Кожного разу, коли ми молимося, просимо, щоб були відпущені наші провини. Це вимагає мужності, аби, водночас, докладати зусилля відпустити провини нашим винуватцям», – вів далі Святіший Отець, прохаючи в Бога «сили прощати від щирого серця» та «не піддаватися страхові».

«А коли зло, що чигає при дверях серця, спонукуватиме нас замкнутися в собі самих, коли спокуса ізолюватися ставатиме сильнішою, приховуючи сутність гріха, яким є віддаленість від Тебе та від нашого ближнього, то знову допоможи нам, Отче», – мовив Папа, прохаючи благодаті знаходити підтримку в наших ближніх.

Далі в патріаршому соборі прозвучала Господня молитва латинською та румунською мовами, а також православні та католицькі пасхальні гімни. Опісля Святіший Отець від’їхав до католицького катедрального собору Бухареста, де відслужив Святу Месу

31 травня 2019, 16:39