Папа в Румунії: Найвище покликання держави – дбати про добро свого народу

Світлана Духович – Ватикан

Після офіційної зустрічі в аеропорту Бухареста, Папа Франциск відбув до Президентського палацу Котрочені. При вході до комплексу відбулася офіційна церемонія привітання, після чого Святіший Отець здійснив візит ввічливості до Глави Держави Клауса Йоганніса, провів розмову з Прем’єр-міністром Віорікою Денчіле, а далі зустрівся з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадського суспільства.

Розпочинаючи свою першу промову під час Апостольського візиту до Румунії, Папа Франциск подякував Президентові та Прем’єр-міністрові Румунії за запрошення відвідати країну. Поздоровивши Предстоятеля Румунської Православної Церкви Патріарха Даниїла, митрополитів та єпископів Святого Синоду та всіх вірних Румунської Православної Церкви, Святіший Отець скерував також вітання до єпископів, священиків, богопосвячених осіб та вірних Католицької Церкви.

20 років після візиту Івана Павла ІІ

«Я радий перебувати на вашій ţară frumoasă (прекрасній землі), – наголосив Святіший Отець, – у двадцяту річницю візиту святого Івана Павла ІІ та в час, коли Румунія – вперше після приєднання до Європейського Союзу – очолює Європейську Раду». Він вказав на поступ в напрямку демократії, здійснений країною від часу звільнення тридцять років тому від комуністичного режиму, закликаючи присутніх і надалі зміцнювати структури та інституції, необхідні не тільки для того, аби відповісти на потреби громадян, але й, щоб спонукати людей втілювати в життя свій потенціал.

Міграція: страждання та плоди

Серед труднощів, які переживає Румунія, Наступник святого Петра звернув увагу, насамперед, на міграційний феномен, що торкнувся понад мільйона мешканців країни, спричиняючи спустошення сіл та призводячи до послаблення багатого культурного і духовного коріння народу. Папа склав шану самопожертві «численних синів і доньок Румунії, які своєю культурою, своєю спадщиною цінностей і своєю працею збагачують країни, в які емігрували, та плодами своєї праці допомагають своїм сім’ям на батьківщині». Він наголосив, що дбання про співвітчизників, які живуть за кордоном, – це вияв патріотизму, братерства й справедливості.

Залучати всіх до будування спільного добра

Святіший Отець вказав на необхідність співпраці між політичними, економічними, соціальними та духовними силами країни для того, аби подолати виклики цієї нової історичної епохи, та нагадав, що найвищим покликанням держави є дбання про спільне добро свого народу. Спільний шлях, за словами Папи, вимагає благородності поступатися певними поглядами, й відмовлятися від власних інтересів на користь вищого спільного добра. Тільки таким чином можна збудувати інклюзивне суспільство, в якому кожен братиме активну участь завдяки своїм здібностям, освіті й праці та в якому найбідніших сприйматимуть не як перешкоду, а як братів, яких потрібно включати в громадське життя. Цивілізованість суспільства, підкреслив він, визначається тим, як воно дбає про найбільш уразливих.

Дбати про душу народу

Вселенський Архиєрей вказав на необхідність того, аби в розвитку країни на перше місце ставити людину та її невід’ємні права. За його словами, для гармонійного сталого розвитку, для конкретного втілення солідарності й милосердя, для залучення суспільних і політичних сил у досягнення спільного добра недостатньо нових економічних стратегій, недостатньо одних технічних і професійних навиків. «Поряд з матеріальними умовами, – наголосив Папа, – потрібно розвивати душу вашого народу. Бо народи мають душу; мають свій спосіб бачити й переживати дійсність. Завжди повертатися до душі власного народу допомагає прямувати вперед».

Внесок Церкви в будування суспільства

В цьому контексті Глава Католицької Церкви наголосив, що «християнські Церкви можуть допомогти віднайти й живити пульсуюче серце», яке б надихало політичну й соціальну діяльність, що ставить на перше місце гідність людини та дбає про спільне добро. Католицька Церква, за його словами, бажає зробити свій внесок у побудову суспільства, має на меті співпрацювати з владою та іншими Церквами та всіма людьми доброї волі, аби разом використовувати власні здібності на служіння всьому народові.

«Католицька Церква не стоїть осторонь, а є повноцінним учасником духу нації», – наголосив Папа Франциск, вказуючи на участь католиків у створенні й розвитку структур цілісного виховання і допомоги потребуючим. «Тому вона бажає зробити свій внесок у будування суспільства та громадського й духовного життя вашої прекрасної землі Румунії», – додав він на завершення.