Cerca

Vatican News

Папа: Нехай же футбол й надалі залишається грою, що приносить радість

Зустрічаючись зі школярами, що були учасниками організованого для них футбольного свята, Святіший Отець поділився думками про те, що м’яч може стати засобом для зміцнення дружби й перестеріг перед втратою «духа гри».

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

В суспільстві, члени якого надто зосереджені на центральності власного «я», футбол, як командна гра, може стати засобом, який запрошує розділити дружбу, дивитися одні одному у вічі та випробовувати власні таланти, приносячи користь «для голови й для серця». На це звернув увагу Папа Франциск, зустрічаючись в п’ятницю, 24 травня 2019 р., в залі Павла VI у Ватикані, з учасниками заходу «Футбол, який ми любимо», організованого виданням «Gazzetta dello Sport» (Спортивна газета), в співпраці з Міністерством освіти, Італійською Федерацією Футболу та «Lega di Serie A» (Вищою футбольною лігою).

Свято для 5 тисяч школярів, присвячене футболові як засобові розваги, виховання та інклюзивності, відбулося за участі відомих зірок цього виду спорту, тренерів, представників клубів вищої ліги, федерації футболу на Національного Олімпійського Комітету.

За м’ячем приховуються мрії підлітка

Приєднавшись до учасників свята, які зустріли його гучними оваціями, Папа пожартував, що в цей момент почувався, ніби забив гол. У цьому контексті він згадав святого Джованні Боско, який любив повторювати своїм помічникам у справі виховання: «Хочете, щоб зібралися діти? Підкиньте м’яч, і доки він долетить до землі, побачите, скільки їх збереться…».

«За м’ячем, що котиться, майже завжди перебуває підліток зі своїми мріями й прагненнями, тілом і душею. В спортивну діяльність залучені не лише м’язи, але вся особистість підлітка, в усіх його вимірах», – підкреслив він.

Викладатися по максимуму, але не на самоті

За словами Святішого Отця, спорт є великою нагодою для того, щоб проявити свої найкращі якості через «жертви і старання», але, насамперед, «не на самоті». Сьогодні, завдяки новим технологіям, «легко ізолюватися, творити віртуальні зв’язки». Краса гри в м’яч полягає саме в тому, що це робимо разом з іншими, «навчаючись ігрових дій, згуртовуючись як команда».

«Дорогі друзі, футбол – це команда гра, неможливо розважатися самотньому! І якщо його переживати саме так, він може насправді принести користь як для голови, так і для серця, в суспільстві яке надто вивищує суб’єктивізм, тобто, центральність власного “я”, майже яке абсолютного принципу», – сказав Глава Католицької Церкви.

Чи футбол досі є «найкращою грою в світі»?

Як зауважив Святіший Отець, футбол називають «найкращою грою» в світі. «Я так само вважаю, але це моя особиста думка», – мовив він, додаючи, що сьогодні, на жаль, можемо почути, що «футбол перестав бути грою». А це тому, що навіть і в дитячому спорті «спостерігаємо явища, що плямують його красу».

«Наприклад, можна зустріти деяких батьків, які перетворилися в ультрас, або в менеджерів чи тренерів», – підкреслив він, звертаючи увагу на те, що дуже часто забувається про слово «гра», підмінюючи його іншими, навість і суперечними його меті. «Натомість, це гра і такою повинна залишитися! Не забувайте: футбол – це гра», – наголосив Папа, нагадуючи, що гра робить нас щасливими, даючи змогу виявити свою свободу, «якщо змагання відбувають в дусі розваги». Отож, не треба забувати, що «дитина має право не бути чемпіоном».

«Дорогі батьки, закликаю вас передавати своїм дітям цю ментальність: ментальність гри, безкорисливості, соціалізації. Підтримувати їх у важкі хвилини, особливо, після поразки. І допомагати їм зрозуміти, що перебування на лаві запасних – це не приниження, а нагода для зростання і шанс для когось іншого. Щоб вони навчилися максимально викладатися, бо поза матчем попереду їх чекає життя», – заохотив Святіший Отець.

Тренери – союзники батьків у вихованні

Глава Католицької Церкви заохотив батьків укласти «пакт» з тренерами, адже тренування – це супровід до кращого, співзвучний із завданнями виховання. Тренери, в свою чергу, є «авторитетними орієнтирами» для вихованців, все, що вони роблять і кажуть, і те, як вони це роблять і кажуть, «стає повчанням», що залишить «незатертий знак в їхньому житті».

«Прошу вас, – звернувся Папа до тренерів, – не перетворювати мрії цих дітей у легкодоступні ілюзії, приречені швидко розбитися об обмеження дійсності, не пригноблювати їхнє життя різними формами вимагання, що блокують їхню фантазію та свободу; не вчити їх коротких стежок, на яких завжди можна загубитися в лабіринті життя. Ставайте, радше, спільниками усмішки ваших спортсменів!».

Завдання для чемпіонів

Врешті, Святіший Отець звернувся з окремим побажанням до чемпіонів, які є джерелом натхнення для юних футболістів. Він закликав не забувати про те, з чого вони починали, того «поля на периферії» чи «маленького спортивного товариства». Тому, слід бути вдячними «за свою історію жертв, перемог і поразок».

«Слід такою відчувати виховну відповідальність, здійснювану через послідовність життя та солідарність з найслабшими, щоб заохочувати наймолодших ставати великим зсередини, чемпіонами в житті. Бути великими в житті – це перемога нас усіх», – сказав Папа, а звертаючись до футбольних функціонерів, закликав оберігати любительський вимір спорту, назвавши його містикою. «Щоб краса футболу не закінчилася в “дай-за-дай” у фінансовому аспекті», – сказав він.

24 травня 2019, 17:09