pope-francis-visits-bulgaria-1557045540018.JPG

Папа: Болгарія – міст між цивілізаціями

Звертаючись до представників цивільної та церковної влади під час першої промови в Болгарії, Папа Франциск вказав на особливість цієї країни, де в гармонії проживають представники різних культур і релігій, та на виклики, що стоять перед сучасним болгарським суспільством.

Світлана Духович – Ватикан

Розпочинаючи свою першу промову під час Апостольського візиту до Болгарії, Папа Франциск зазначив, що ця країна – є «місцем зустрічі різноманітних культур і цивілізацій, мостом між Східною й Західною Європою, воротами до Близького Сходу, землею з давніми християнськими традиціями, що живлять покликання до того, аби сприяти зустрічі як серед релігій, так і в міжнародній спільноті».

У неділю, 5 травня 2019 р., після прильоту та офіційної зустрічі в аеропорту, Глава Католицької Церкви прибув до Президентського палацу, на площі перед яким відбулася офіційна церемонія привітання. Прозвучали державні гімни, віддано військові почесті. Після взаємного представлення офіційних делегацій, Папа здійснив візит ввічливості до Глави Держави. Опісля вони разом вийшли на площу Атанаса Бурова перед Президентським палацом, де відбулася зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства країни.

Земля, що сприяє зустрічі й діалогу

Промовляючи після Президента, Папа привітав представників цивільної влади, Президента країни, Патріарха Неофіта, митрополитів і єпископів Святого Синоду та всіх вірних Болгарської Православної Церкви, а також духовенство й вірних Католицької Церкви. Він поздоровив також християн інших конфесій, членів юдейської спільноти та мусульман, цитуючи «Декларацію про загальнолюдське братерство задля всесвітнього миру та спільного співжиття», підписану в лютому цього року в Абу-Дабі, в якій підтверджувалося «глибоке переконання, що справжнє вчення релігій закликають залишатися й надалі вкоріненими в цінностях миру, сприяти цінностям взаємного пізнання, людського братерства й співжиття».

Глава Католицької Церкви зазначив, що гостинність болгарського народу сприяє тому, аби кожна релігія, що покликана сприяти гармонії й злагоді, допомагала розвивати культуру, позначену глибокою пошаною до гідності кожної людини, відкидаючи будь-яке насилля та протиставляючись тим, хто намагається нею маніпулювати.

Визначні постаті минулого, що поєднують Болгарію і Ватикан

Вселенський Архиєрей пригадав Апостольський візит до Болгарії святого Івана Павла ІІ в травні 2002 року та понад десятирічне служіння в Софі Апостольського Делегата Анджело Джузеппе Ронкаллі, що пізніше став Папою Іваном ХХІІІ, який «докладав усіх зусиль для того, аби сприяти братерській співпраці між усіма християнами» і, завдяки ІІ Ватиканському Соборові, який він скликав, «дав великий імпульс і переконливість розвиткові екуменічних стосунків».

Одним з результатів цих подій, за словами Папи, є те, що від 1968 року офіційна делегація Болгарії, до якої входять представники цивільної та церковної влади, щороку здійснює візит до Ватикану з нагоди празника святих Кирила й Методія, що «євангелізували слов’янські народи», сприяючи розвитку мови та культури. Хоча й минуло понад тисяча років, Святі покровителі Європи, за словами Святішого Отця, й надалі залишаються прикладом апостольського ентузіазму та натхненниками діалогу, гармонії, зустрічі між Церквами, державами й народами.

Досвід міграції та виклики сучасного міграційного феномену

Заторкуючи сучасні проблеми Болгарії, Святіший Отець зазначив, що країна переживає наслідки міграційного феномену останніх десятиліть, під час якого два мільйони болгарів залишили свої домівки, шукаючи працю за кордоном. З іншого боку, як і всі інші європейські країни, Болгарія переживає демографічну кризу, викликану відсутністю перспектив на майбутнє. Ще одна проблема – це прибуття до кордонів країни численних мігрантів і біженців, що втікають від воєн, конфліктів і бідності, намагаючись знайти безпеку й притулок в багатших країнах європейського континенту.

Наступник святого Петра відзначив зусилля уряду Болгарії, спрямовані на створення таких умов, які б спонукали молодь залишатися в своїй країні. Він закликав представників уряду й надалі трудитися для того, аби молоді люди мали можливість планувати своє майбутнє й майбутнє своєї сім’ї, знаходячи у власній країні умови для гідного життя. Звертаючись до болгарського народу, що пережив труднощі еміграції, Папа закликав їх «не закривати очі, серце й руки» перед мігрантами, що стукають в їхні двері.

На завершення Папа Франциск ще раз вказав на особливість Болгарії, як місця мирного співжиття різних культур, цивілізацій та релігій, і побажав, щоб «ця земля, обрамлена великою рікою Дунаєм і берегами Чорного моря», дарувала своїм дітям обнадійливе майбутнє.

05 травня 2019, 10:35