2019-03-29-celebrazione-penitenziale-1553877839807.JPG

Папа: Без Бога неможливо здолати зло. Це може лише Його любов

Сповідь – це завжди новий досвід, а Боже прощення є новим початком, новим творенням. Як перемогти зло, присутнє в нас, Святіший Отець розповів під час покаянного богослуження у Ватикані.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Лише через Боже прощення всередині нас діються нові речі. Господь знає, що наша внутрішня боротьба є нелегкою. Думками про це Папа Франциск поділився під час покаянного богослуження, яке він очолив у п’ятницю, 29 березня 2018 р., в базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди ініціативи «24 Години для Господа».

Богослуження відбувалося у формі Літургії Слова, під час якої прозвучав уривок з Книги Ісаї та євангельська розповідь про те, як фарисеї та книжники привели до Ісуса жінку, впійману на перелюбі. «Залишилися тільки ці двоє: нещасна та милосердя», – ці слова святого Августина, якими він підсумовує згадану розповідь, стали відправною точкою для роздумів Святішого Отця.

Перший погляд – на людину, а не на її помилку

Як зауважив проповідник, відійшли ті, які хотіли каменувати жінку або звинуватити Ісуса в недотриманні закону, відійшли ті, хто мав інші інтереси, але Ісус залишився. Залишився, бо «залишилося те, що є цінним в Його очах»: людина. Бо ще перед гріхом Він бачить грішника…

«Я, ти, кожен з нас у Божому серці є на першому місці: перед помилками, правилами, судженнями та нашими падіннями. Просімо милості погляду, схожого до Ісусового, просімо християнського стоп-кадру життя, де перед гріхом, з любов’ю бачимо грішника, перед помилкою – того, хто помиляється, саму людину – перед її історією», – закликав Папа.

Закон, вписаний у серці

За словами Святішого Отця, ця жінка, впіймана на перелюбі, не є для Ісуса «параграфом закону», але «конкретною ситуацією», в яку слід вглибитися. Він двічі зробив таємничий жест: писав пальцем по землі. Невідомо, що Він написав, увага євангелиста зосереджена на самому факті писання, що наводить на думку події на горі Синай, коли Господь Своїм пальцем записав Закон на скрижалях. Пізніше, через пророків, Він обіцяв не писати на кам’яних таблицях, але у серцях.

«З Ісусом, втіленим Божим милосердям, прийшов час писати в серці людини, дати впевнену надію людським злидням: дати не так зовнішні закони, які часто залишають дистанцію між Богом і людьми, але закон Духа, що входить у серце та його визволяє. Так трапилося з цією жінкою, яка зустрічає Ісуса та повертається до життя. І йде, аби більше не грішити. Це Ісус, – наголосив проповідник, – силою Святого Духа визволяє нас від зла, яке носимо в собі, від гріха, якому закон міг би перешкодити, але не усунути».

Лише Бог остаточно перемагає зло

«Однак, зло є сильним, воно має спокусливу силу, приваблює, зачаровує», – вів далі Папа, наголошуючи, що для того, аби відірватися від нього, «не вистачить наших зусиль», потрібно «ще більшої любові». «Без Бога неможливо здолати зло: лише Його любов підводить зсередини, лише Його лагідність, влита в серце, вчиняє вільними. Якщо хочемо визволення від зла, слід дати місце Господеві, Який прощає та зцілює», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що Господь робить це, насамперед, через сповідь.

З чого розпочати?

Як зауважив Наступник святого Петра, ми часто почуваємося самотніми, не знаємо, як розпочати все наново. «Християнин народжується з прощення, яке отримує в Хрищенні. І відроджується завжди звідти: з вражаючого Божого прощення, з Його милосердя, яке відновлює нас», – наголосив він, додаючи, що «тільки отримавши прощення,  можемо вирушити далі, відновивши сили».

«Я творю нові речі», – говорить Господь через пророка Ісаю. І лише через Боже прощення «в нас відбуваються насправді нові речі». Прощення дає нам «новий початок», робить нас «новим створінням». «Боже прощення – це не фотокопія, яка ідентично відтворюється при кожному проходженні через сповідальницю. Отримувати через священика прощення гріхів – це завжди новий, оригінальний і неповторний досвід», – мовив Святіший Отець.

Пам’ятати про милосердя

Отож, як захопитися цим милосердям, аби перемогти страх перед сповіддю? За словами Папи, необхідно «зауважити Боже прощення». Наслідуючи ту жінку, що залишилася на тому ж місці, споглядаючи на Ісуса, варто після сповіді «вдивлятися в розп’яття», з подивом повторюючи: «Ось де опинилися мої гріхи. Ти взяв їх на Себе».

«Важливо пам’ятати про Боже прощення, згадувати лагідність, мир і свободу, яких ми зазнали. Бо це є суттю сповіді: не гріхи, які визнаємо, але Божа любов, яку отримуємо та якої завжди потребуємо», – підкреслив проповідник.

Сповідь не є даремною

Як зауважив Святіший Отець, іноді приходять сумніви, мовляв, сповідь не допомагає, завжди повторюю ті ж самі гріхи. «Але Господь знає нас, знає, що внутрішня боротьба є важкою, що ми слабкі та схильні падати, часто повторно чинимо зло. Тому пропонує нам розпочати наново чинити добро, просити милосердя. Це Він підведе нас та перемінить у нові створіння», – наголосив Папа, заохочуючи до зустрічі з Божим милосердям у сповіді.

Святе Таїнство Примирення

Після проповіді базиліка Святого Петра поринула в молитовну тишу. Присутні розпочали іспит сумління, по завершенні якого відбулося загальне визнання гріхів. Далі, після проказування молитви «Отче наш», Святіший Отець та призначені священики зайняли належні місця та розпочалися індивідуальні сповіді. Перед тим, як сповідати, Папа також особисто приступив до Святої Тайни Покаяння. Біля сповідальниці, в якій сповідав Святіший Отець, була виставлена ікона «Розп’яття Спасителя» із Зарваниці, яку Глава Католицької Церкви поблагословив.

 Протягом всього періоду сповідей в базиліці покаянні пісні чергувалися з хвилинами тиші.

Photogallery

29 березня 2019, 18:17