Редакторська колонка: після 800 років - нові зобов’язання сприяти мирові
Andrea Tornielli – Абу-Дабі
Вісімсот років після зустрічі святого Франциска з Ассізі з султаном Аль-Камілем Папа, що носить ім’я Ассизького святого, представляється «братам мусульманам» як «віруюча людина, спрагла миру» та разом з Великим Імамом Аль-Азгар Ахмадом Аль-Таїбом підписує Декларацію, яка позначить не тільки історію взаємостосунків між християнством та ісламом, а й саму історію ісламського світу.
Папа Франциск, якому належить вислів «поетапна світова війна», завдяки цій подорожі та цьому жестові стає на шлях, прокладений його попередниками, роблячи подальший крок. Уже святий Іван Павло ІІ, починаючи від зустрічі в Ассізі 1986 року, коли над світом нависала ядерна загроза, яка, на жаль, знову з’являється в наші дні, заохотив релігійних провідників наголосити на тому, що різні релігії повинні сприяти мирові, співжиттю й братерству.
Після 11 вересня 2001 року, коли терористичний фундаменталізм з руйнівною силою увірвався на міжнародну сцену, вже літній Папа Войтила зробив усе можливе для того, аби усунути будь-яке релігійне виправдання зловживання іменем Бога, щоб виправдати насильство, тероризм, вбивство невинних чоловіків, жінок і дітей. Тим самим шляхом прямував також Венедикт XVI протягом свого понтифікату. 2006 року, звертаючись до лідерів мусульманських країн, Папа Ратцінґер зазначив: «Необхідно, щоб християни й мусульмани, вірні вченню своїх релігійних традицій, навчилися трудитися разом, як це вже відбувається в багатьох спільних починаннях, для того, аби уникати будь-якої форми нетолерантності та протистояти кожному проявові насильства».
Папа Франциск підписав документ, в якому не тільки рішуче відкидається будь-яке виправдання насильства, вчиненого в Боже ім’я, але й зроблені важливі і зобов’язуючі твердження, що стосуються ісламу та його деяких інтерпретацій. Вагомими є слова про пошану до вірних інших релігій, засудження будь-якої дискримінації, необхідність захищати всі культові місця та право на релігійну свободу, а також визнання прав жінок.
Знаменним є також акцент на одному з найглибших коренів нігілістського тероризму, що породжується через помилкові інтерпретації релігійних текстів, а також внаслідок «деградації етики, що впливає на міжнародні дії, та знецінення духовних цінностей і послаблення почуття відповідальності». Всі ці елементи сприяють розчаруванню та відчаю, «приводячи багатьох до коловороту атеїстичного чи аґностичного екстремізму, або до релігійного інтегралізму, сліпого екстремізму й фундаменталізму». За словами Глави Католицької Церкви та Великого Імама Аль-Азгара, Захід і Схід, віруючі різних релігій, що дивляться одні на одних як брати, можуть взаємно допомогти один одному намагатися уникнути того, аби поетапна світова війна вибухнула з усією своєю руйнівною силою.
(Переклад з італійської Світлани Духович)
