Cerca

Vatican News

Папа: Ніщо не може погасити Божу любов до кожного з нас

Темі непохитності Божої отчої любові до кожної людини були присвячені роздуми Святішого Отця під час чергової загальної аудієнції.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Вислів «на небесах» в Господній молитві вказує не на відстань, але не «радикальну відмінність любові». На це звернув увагу Папа Франциск, у своїй черговій катехизі, присвяченій молитві «Отче наш». Зустрічаючись з прочанами, які в середу, 20 лютого 2019 р., зібралися в залі Павла VI у Ватикані, він підкреслив що першим кроком кожної християнської молитви є «входження у таїнство Божого батьківства», бо ж ми не молимося «як папуги», але покликані до спілкування з Отцем.

Чи існують досконалі батьки?

За словами Святішого Отця, коли стараємося зрозуміти, якою мірою Бог є батьком, то згадуємо про постаті своїх батьків, але завжди мусимо певним чином «очищати» цей образ. Жоден з нас не мав «досконалих батьків», як також «ніхто з нас ніколи не буде досконалими батьками чи досконалими пастирями». А це тому, що свої взаємини любові «ми завжди переживаємо під знаком своїх обмежень», між якими – егоїзм, прагнення панувати чи маніпулювати. Й іноді «декларації любові» перетворюються в почуття злості та ворожості.

«Ось чому, коли говоримо про Бога як про “батька”, коли думаємо про образ своїх батьків, особливо тоді, коли вони нас дійсно любили, ми повинні, водночас, сягнути далі. Бо Божа любов – це любов Отця “що в небі”, згідно з висловом, якого нас навчив Ісус: це цілковита любов, яку в цьому житті ми можемо засмакувати лише в недосконалий спосіб», – сказав Папа, додаючи, що людина відвіку є «жебраком любові».

Двозначність людської любові

У своїх роздумах Святіший Отець сягнув до образу бога любові в грецькій міфології, щодо якого годі зрозуміти, чи це «ангельський» персонаж, чи демонічний. Будучи сином хитрості й бідності, він носить у собі відбиток цих двох облич. І це є вказівкою на «двозначну природу людської любові», яка може в межах одного дня розквітнути та вмерти… Пророк Осія про слабкість нашої любові писав: «Таж любов ваша, немов уранці мряка, мов та роса, що притьмом геть приходить».

«Спрагнені любити, пізніше зустрічаємося з нашими обмеженням, з убогістю наших сил. Неспроможні дотриматися обіцянки, яка в дні благодаті здавалася нам легкою для здійснення», – зауважив Наступник святого Петра, вказуючи на те, що й апостол піддався страхові та втікав, не був до кінця вірним Ісусовій любові.

Інша любов

Однак, як зауважив далі Папа, існує «інша» любов, любов «Отця, що в небі». Навіть якщо би трапилося так, що наші рідні батько й мати нас не любили, то «існує Бог у небі, Який нас любить так, як ніхто на цій землі не любив і ніколи не зможе любити».

Посилаючись на відомі слова пророка Ісаї: «Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду. Глянь! Я записав тебе в себе на долонях», Святіший Отець вказав на популярну сьогодні моду татуювань, на те, що ми саме так викарбувані на Божих долонях, що це неможливо усунути. «Навіть якщо всі наші людські любові розсипляться й у наших руках не залишиться нічого крім попелу, для кожного з нас завжди існує палаюча й унікальна Божа любов», – додав він.

Ніхто не є самотнім

У цьому контексті Папа зазначив, що «відчуваючи голод любові», ми не шукаємо чогось неіснуючого. Цей голод є заохоченням «пізнавати, що Бог є отцем». Вислів «у небі» не вказує на віддаленість, але на «радикальну відмінність любові», на інший її вимір.

«Отож, – підсумував Святіший Отець, – не бійся! Ніхто з нас не самотній. Навіть якщо тобі не повезло й твій земний батько забув про тебе, й ти відчуваєш до нього жаль, ти не позбавлений фундаментального досвіду християнської віри: знати про те, що ти – улюблена Божа дитина, й що в житті не існує нічого такого, що могло би погасити палку Божу любов до тебе».

20 лютого 2019, 12:12