-1549018128133.JPG

Папа боніфратрам: Зростайте та формуйте інших у духовності гостинності

Розпізнавання, близькість-гостинність та участь у спільній місії. Думками про ці три аспекти Папа Франциск поділився з учасниками Генеральної Капітули Ордену Госпітальєрів святого Івана Божого.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Ключ до розуміння вашої ідентичності – в жесті милосердного самарянина, а тому не слід шукати її деінде. На це звернув увагу Папа Франциск, промовляючи до учасників 69-ї Генеральної Капітули Ордену Госпітальєрів святого Івана Божого, члени якого відомі також як боніфратри. Харизмою цієї чернечої родини, заснованої в XVI сторіччі, є опіка над хворими та провід лікарень. Святіший Отець поділився з ними думками про три теми: розпізнавання, близькість-гостинність та участь у спільній місії.

Розпізнавання

Говорячи про розпізнавання, Глава Католицької Церкви підкреслив, що йдеться про «фундаментальне наставлення в життя Церкви та в богопосвяченому житті». Дивлячись у минуле, воно веде до «очищення нашої історії та харизми», відділяючи зерна від полови та зосереджуючи увагу на тому, що важливе. Щодо сучасного, розпізнавання спонукає «переживати теперішність із запалом, що повинно характеризувати богопосвячене життя», віддаляючи від рутини та посередності. В контексті майбутнього воно дає змогу «вчиняти плідною харизму», долаючи нові виклики.

«Бажаю вам, аби ця капітула залишилася в серці та пам’яті Вашого згромадження як досвід діалогу та розпізнавання в слуханні Святого Духа, співбратів і співробітників, не піддаючись спокусі самодостатності, що веде до замкненості в собі самих», – побажав Святіший Отець.

Близькість-гостинність

Переходячи до другого аспекту, яким є близькість і гостинність, Папа звернув увагу на те, що «справжнє співчуття до інших неможливе», якщо бракує «пристрасті любові до Ісуса». Серед «численних знаків смерті», він вказав на євангельську постать милосердного самарянина. Цей чоловік, як здається, не мав величезних засобів, але мав «уважний погляд», настільки, що «нагальність простягнути руку потребуючому спонукала його відкласти набік власні проекти».

«У цьому жесті чистого альтруїзму та великої людяності приховується таємниця вашої ідентичності госпітальєрів. В тому, щоб піддатися спонуці стати співучасником ближнього, в жесті самарянина, що обробив олією та вином рани того, хто потрапив у руки розбійникам, ви відкриваєте знак вашої ж ідентичності. Знак, який допоможе вам зберігати живою милосердну присутність Ісуса, Який ототожнюється з убогими, хворими та потребуючими та посвячується служінню їм», – зауважив Святіший Отець, заохотивши боніфратрів дбати як про фізичні, так і про духовні потреби тих, кому вони допомагають, а також переосмислювати роль своїх структур, які повинні бути тими «заїздами» з притчі, призначеними служити життю.

Спільність місії

Врешті, Папа вказав на «справжню невідкладність» того, щоб усвідомити спільність місії, яку виконуємо. Не лише з огляду на період браку покликань, але й тому, що «наші харизми є дарами для всієї Церкви і для світу». Адже «не зважаючи на кількість чи вік», Святий Дух завжди викликає «оновлену плідність».

«Заохочую вас, – сказав Святіший Отець боніфратрам, – дбати про своє формування, не занедбуючи також формування мирян у харизмі, духовності та місії християнської гостинності, аби також і вони мали добре відчуття приналежності, щоб і в їхніх вчинках ніколи не бракувало свідчення тієї духовності, яка підтримувала життя святого Івана Божого».

01 лютого 2019, 14:56