Отець Боско, Турин 1887 Отець Боско, Турин 1887 

Передмова Папи до книжки «Evangelii gaudium з отцем Боско»

Про завдання членів Салезіянської Родини пише Святіший Отець у передмові до книжки, у якій експерти з різних наукових ділянок у виховничо-душпастирському ключі роздумують над Апостольським Напоумленням Папи Франциска «Радість Євангелія» (Evangelii gaudium).

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Ви, Салезіяни, є щасливими, адже ваш засновник, отець Боско, не був святим із обличчям “Страсної П’ятниці”, сумним, сердитим… А, радше, з обличчям “Неділі Пасхи”. Він завжди був радісним, привітним, незважаючи на тисячі труднощів та перешкод, які його щоденно оточували», – пише Святіший Отець у своїй передмові до книжки «Evangelii gaudium з отцем Боско», що вийшла під редакцією Антоніо Каррієро, і у якій експерти салезіянської спільноти у виховничо-душпастирському ключі роздумують над Апостольським Напоумленням Папи Франциска «Радість Євангілія» (Evangelii gaudium).

Єпископ Риму підкреслив, що для отця Боско святість не випадково полягала у тому, щоб бути «дуже радісними». Саме тому, його можна назвати тим, який ніс людям «радість Євангелія», пропонуючи її своїм послідовникам як автентичний та завжди актуальний стиль «високої мірки християнського життя». Його послання було революційним, адже в той час священики були віддаленими від життя народу.

Отець Боско впроваджував в життя ту «виску мірку християнського життя», виходячи на «соціальні та екзистенціальні периферії», які зростали у ХІХ столітті в Торіно, першій столиці об’єднаної Італії та індустріальному місті, що притягало багато молоді, яка шукала праці. Отець Боско, «священик бідної та покинутої молоді», наслідуючи далекоглядний приклад свого вчителя Джузеппе Кафассо, виходив на вулиці, йшов до робітників, на фабрики, у в’язниці і там знаходив самотню, покинуту молодь, позбавлену будь-якої підтримки. Він ніс радість та підтримку справжнього вихователя тим, яких «виривав» з вулиці та навчав бути «добрими християнами та чесними громадянами».

Папа пригадав, що саме таку радісну та родинну атмосферу він мав щастя відчути, коли, будучи школярем, навчався у колегії «Вільфріда Барона Святих Ангелів» у місті Рамос Мейжа. «Салезіяни навчали мене красі, праці та бути дуже радісним, що є вашою харизмою. Вони допомогли мені зростати без страху, без боязні; допомогли мені прямувати вперед у радості та в молитві», – пише далі Глава Католицької Церкви, пригадуючи що отець Боско відзначався любов’ю до Пречистої Діви Марії, Пресвятої Євхаристії та Папи.

«Сьогодні мало говориться про Пресвяту Богородицю з тією ж любов'ю, з якою про Неї говорив ваш святий. Він ввірявся Богові, молившись до Богоматері, і та довіра до Пречистої Діви Марії давала йому мужність долати виклики і небезпеки життя та його місії. Пресвята Євхаристія, як друга любов отця Боско, повинна пригадувати вам про потребу скеровувати молодь до практикування добре пережитої літургії, допомагаючи заглиблюватися в євхаристійне таїнство, і не забути про адорацію. Врешті, любов до Папи: не йдеться лишень про любов до його особи, але до Петра як Глави Церкви і як представника Христа та обручника Церкви. За цією білою любов'ю до Папи приховується любов до Церкви», – пише далі Папа Франциск, закликаючи членів салезіянської родини запитати себе про те, яким салезіянином потрібно бути для сьогоднішньої молоді.

За словами Папи, салезіянин наших днів повинен бути схожим на святого отця Боско, який був конкретною, сміливою людиною, яка вміла оглянутись довкола та зауважити бідну покинуту молодь і сміливо вийти їй назустріч; салезіянин покликаний виходити назустріч усім периферіям світу та історії: периферіям праці та родини, культури та економіки, які потребують зцілення. Вселенський Архиєрей підкреслив, що салезіянин – це вихователь для молоді, зокрема тієї відкинутої на узбіччя і позбавленої майбутнього, який схиляється над ранами юнаків та дівчат та лікує їх, як добрий самарянин. Салезіянин – це оптиміст від природи, який здатний поглянути на молодь очима позитивного реалізму; це той, який несе радість, що родиться з новини про Воскреслого Христа, Який для того, щоб нас любити, не вимагає від нас бути добрими, і не просить у нас дозволу, щоб нас любити. Він любить і прощає!

Єпископ Риму підкреслив, що молоді необхідно нести цю гарну правдиву новину, яка відрізняється від усіх тих новин, які зустрічаємо в газетах та соціальних мережах. Христос справді воскрес і про це засвідчили отець Боско та всі інші святі і блаженні салезіянської родини, а також і ті члени товариства, які, дозволивши Божому милосердю їх доторкнутись, щодня перемінюють життя тих, коло зустрічають на своєму шляху. 

«Салезіянин, таким чином, стає свідком Євангелія, Доброї Новини, яка у своїй простоті повинна зустрічатись із культурою кожної країни. Поєднувати простоту і складність для сина отця Боско – це щоденна місія», – пише Папа, зазначаючи, що у цій книзі можна знайти глибший коментар, погляд на Апостольське Напоумлення «Evangelii Gaudium» у салезіанському ключі. «Я переконаний, що читання цих сторінок буде корисним для всіх синів і доньок отця Боско, розсіяних по всьому світі, і тим, які поділяють салезіанську виховну харизму. Вони знайдуть на сторінках цієї книги багато ідей для інтерпретації дійсності та оновлення практики виховання на служіння підліткам та молоді нашого часу», – закінчує передмову Папа Франциск.

11 січня 2019, 13:54