"Amoris laetitia”. З Папою Франциском про радість любові (45)
Приготування до обряду шлюбу
У 213-му пункті Глава Католицької Церкви зазначає, що під час приготування до шлюбу наречених, що є офіційно зарученими, слід приготувати їх до належного глибокого пережиття літургійного обряду вінчання; щоб вони могли зрозуміти суть та пережити усі літургійні жести шлюбної церемонії. Варто пригадати, що, коли мова йде про двох охрищених осіб, то зобов’язання, яке вони висловлюють подружньою згодою, та тілесне єднання, яке остаточно довершує подружній союз, можна інтерпретувати лише як знаки любові Божого Сина, Який прийняв на Себе людське тіло і з’єднався із Своєю Церквою в союзі любові. В охрищених осіб слова та жести стають мовою, що виражає їхню віру. Тіло, якому Господь при сотворені надав глибокого значення, перетворюється в мову служителів таїнства, свідомих того, що в подружній присязі виявляється та здійснюється тайна.
Глибина слів подружньої присяги
Іноді, наречені не усвідомлюють богословської та духовної ваги подружньої згоди, що виявляє значення усіх наступних жестів. Необхідно підкреслити, що слова подружньої згоди не можуть обмежуватись лише до теперішнього; вони стосуються усього подружнього життя, включаючи майбутнє: «Поки смерть нас не розлучить». Значення згоди, яку наречені дають один одному під час шлюбу, виявляє, що свобода та вірність не протиставляються, а навпаки – підтримують однин одного, як у міжособових стосунках, та і в суспільних. Варто лише подумати, якої шкоди знецінення невиконаних обіцянок завдає цивілізації глобальної комунікації. Цінність даного слова та вірність обіцянці не можна ні купити, ні продати. Їх не можна нав’язати силоміць, чи зберегти без жертовності.
Надмірна сконцентрованість на самому дні шлюбу
Єпископи з Кенії зауважили, що у наш час наречені приділяють надмірну увагу самому дневі шлюбу, забуваючи про те, що вони приготовляються прийняти на себе зобов’язання на усе життя. Тому, необхідно допомогти їм зрозуміти, що Таїнство Подружжя – це не лише миттєвість, яка відійде у минуле та залишиться лише спомином, але те, що вплине на усе подальше життя. Скероване на дітородження значення сексуальності, що є мовою тіла та знаками любові, які присутні в історії подружньої пари, стає непереривною послідовністю літургійної мови, а подружнє життя стає, в певному роді, літургією.
Значення окремих шлюбних жестів
Читаючи та роздумуючи над Святим Письмом, можна поглибити та збагатити свої знання про значення обручок, якими подруги обмінюються під час вінчання, та інших жестів шлюбної церемонії. Проте, вони не повинні зближатись до Святого Таїнства Подружжя без спільної молитви один за одного: слід просити у Господа допомоги бути вірними та великодушними, запитувати у Нього, чого Він очікує від них, ввіряючи Йому свою любов перед іконою Пресвятої Богородиці.
Приготовляючи наречених до шлюбу, необхідно навчити їх жити спільною молитвою, яка може принести у їхнє спільне життя багато добра. Шлюбне богослужіння є унікальним моментом, який подруги переживають в родинному та соціальному контексті свята. Першим чудом, яке Христос здійснив, була переміна води у вино під час весілля у Кані Галилейській: добре вино, яке ущасливлює народження нової сім’ї; це нове вино Завіту Ісуса Христа з чоловіками та жінками усіх часів. Часто, священик, який уділяє шлюб, має нагоду звернутись до людей, які зрідка беруть участь у церковному житті, або які належать до іншої конфесії чи релігії. Отож, це є чудова нагода для звіщення Христового Євангелія!
Опрацював о. д-р. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ
Попередній випуск за цим посиланням
