Шукати

2018-11-10-plenaria-pontificio-comitato-congr-1541847200872.JPG

Папа: завдання Євхаристійних Конгресів – поширювати «євхаристійну культуру»

Про поширення «євхаристійної культури», про єдність, служіння і милосердя та про наступний Міжнародний Євхаристійний Конгрес говорив Папа Франциск, приймаючи учасників Пленарної Зустрічі Папського Комітету Міжнародних Євхаристійних Конгресів.

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ - Ватикан

«Мені дуже приємно зустрітись з вами на закінчення праць вашої Асамблеї; дякую Високопреосвяченному П’єру Маріні за його добрі слова. Вітаю національних делегатів, призначених Єпископськими Конференціями, і, в особливий спосіб, делегацію угорського комітету, очолену кардиналом Петером Ердо», – розпочав свою промову Папа Франциск, приймаючи в апостольському палаці у Ватикані у суботу, 10 листопада 2018 р., учасників Пленарної Зустрічі Папського Комітету Міжнародних Євхаристійних Конгресів. Наступний Міжнародний Євхаристійний Конгрес відбудеться у Будапешті у 2020 році.

Євхаристійний Конгрес у сучасному світі

Вселенський Архиєрей запропонував учасникам зустрічі призадуматись над запитанням: «Що означає відзначати Євхаристійний Конгрес у сучасному та багатокультурному місті, де Євангеліє та форми релігійної приналежності стали другорядними?» Відповідаючи на це запитання, Глава Католицької Церкви підкреслив, що це означає за допомогою молитви та дієвості співпрацювати з Божою благодаттю у поширенні «євхаристійної культури», тобто поширювати спосіб думання та поведінки, що ґрунтуються на Пресвятій Тайні Євхаристії, але які можна зауважити також і поза межами церковної приналежності.

Євхаристійна культура

В Європі, яка хворіє байдужістю та переживає період поділів і замкненості, християни, перш усього, щонеділі відновлюють простий і воднораз сильний жест їхньої віри – збираються разом в ім’я Господа Ісуса, визнаючи себе братами та сестрами. Під час тих зустрічей щоразу повторюється чудо: в слуханні Божого слова та в жесті ламання Хліба навіть найскромніша та найменша спільнота вірних стає Тілом Ісуса Христа, Його кивотом у світі. «Таким чином, Євхаристійне Богослужіння стає колискою поведінки, яка породжує євхаристійну культуру, адже спонукає до впровадження у жести та життєву поведінку благодаті Христа, Який віддався в усій повноті», – мовив Єпископ Риму.

Єдність

Першим серед цим жестів є єдність. Під час Тайної Вечері як знак Свого дару Ісус обрав хліб та чашу братерства. З цього випливає, що богослужіння спомину про Ісуса, під час якого вірні живляться Його Тілом та Кров’ю, вимагає та є основою єдності із Ним та одні з одними. За словами Папи, саме єдність з Господом є справжнім викликом євхаристійного душпастирства, адже мова йде про те, щоб допомогти вірним входити в сопричастя з Господом, присутнім у Пресвятій Євхаристії, для того, аби жити в Ньому і з Ним в любові та місії. Цьому сильно сприяє також євхаристійний культ і поза Службою Божою, що є важливим моментом церковних зустрічей. «Молитва адорації навчає не розділяти Ісуса-Голову від Його Тіла, тобто сакраментальну єдність з Ним від єдності з Його членами та від місійного зобов’язання, що з неї випливає», – додав Святіший Отець.

Служіння

Другим жестом є служіння, що випливає з самого прийняття Святого Причастя, що є дарованим нам Тілом, яке Христос віддав за багатьох. Постійно повертаючись до світлиці Тайної Вечері, лона Церкви, де Ісус обмив ноги Своїм учням, християни служать Євангелію, входячи у місця слабкості та хреста, намагаючись підтримувати в труднощах та оздоровлювати. На переконання Вселенського Архиєрея, існує багато ситуацій у Церкві та суспільстві, на які потрібно вилити бальзам милосердя через вчинки щодо душі та тіла, адже сьогодні існує чимало сімей, які перебувають у труднощах, молоді та дорослих, які не мають праці, хворих та похилих віком осіб, які є самотніми, мігрантів, які поборюють різні важкі життєві ситуації і насильство, тощо. «У цих місцях зраненої людськості християни звершують пам’ять Хреста і вчиняють живим та присутнім Євангеліє Ісуса-Слуги, Який віддав Себе з любові», – мовив Папа Франциск, додаючи, що християни засівають євхаристійну культуру тоді, коли стають слугами бідних і роблять це не в ім’я якоїсь ідеології, але в ім’я Євангелія, що стає правилом життя окремих осіб та спільнот.

Милосердя

Далі Святіший Отець вказав на те, що сьогодні часто чуємо нарікання, мовляв, наше суспільство позначено великою рікою бідності: різними видами страху, нахабністю, зловживаннями, ненавистю, замкненістю, занедбанням навколишнього середовища та іншим. Проте, щонеділі християни досвідчують, що ця велика ріка негативу не може вчинити нічого проти океану милосердя, який своїми хвилями вкриває світ. Пресвята Євхаристія є джерелом цього океану милосердя, адже у ній Божий Агнець зі Свого зраненого боку подає світові ріки живої води. В такий спосіб милосердя входить у вени світу та сприяє створенню образу та структури Божого Народу, придатного для сучасного світу.

Наступний Євхаристійний Конгрес

На закінчення Папа пригадав, що Наступний Євхаристійний Конгрес, продовжуючи далі столітню історію, покликаний до того, аби вказати шлях, пригадуючи, що у центрі церковного життя є Пресвята Євхаристія. Вона є пасхальним таїнством, яке спроможне позитивно надихнути не лише окремих охрещених осіб, але й цілі міста, в яких люди живуть та працюють. «Нехай євхаристійна подія Будапешту посприяє процесу відновлення у християнських спільнотах; щоб спасіння, джерелом якого є Пресвята Євхаристія, вилилось також в євхаристійну культуру, спроможну надихнути чоловіків та жінок доброї волі на площині милосердної любові, солідарності, миру, сім’ї, дбання про навколишнє середовище», – мовив Святіший Отець, ввіряючи наступний Євхаристійний Конгрес у Будапешті заступництву Пресвятої Богородиці та уділяючи всім своє апостольське благословення.

10 листопада 2018, 12:46