Cerca

Vatican News

Папа: Наукова спільнота є частиною суспільства, і повинна служити спільному добру

Святіший Отець поділився з членами Папської Академії Наук думками про служіння науки для спільного добра всіх народів та про роль у ньому духовних і моральних цінностей. Особлива пересторога від ядерної загрози

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Церква очікує від світу науки не лише слідування за принципами етики, але також позитивного служіння, яке святий Павло VI називав «милосердям знання». На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 12 листопада 2018 р., членів Папської Академії Наук, що зібралися на свою Пленарну асамблею, яка від 12 до 14 листопада відбувається у Ватикані на тему: «Трансформаційна роль науки в суспільстві».

Уважність до цінностей

«Світ науки, який в минулому зайняв позицію автономії та самодостатності, з наставленням недовіри до духовних і релігійних цінностей, сьогодні, здається, почав більше усвідомлювати дедалі складнішу дійсність світу та людської істоти», – сказав Глава Католицької Церкви, вказуючи на появу побоювань перед розвитком «науки та технологій, які, залишені на самих себе без контролю, можуть повернутися спиною до добра людей та народів».

Папа підкреслив, що не лише наука й технології впливають на суспільство, але й народи і їхні цінності та звичаї впливають на науку. Однак, існує необхідність «більшої уважності до цінностей та фундаментальних благ, що лежать в основі стосунків між народами, суспільствами та наукою». Відкритий діалог та уважне розрізнення є «особливо» необхідним тоді, коли горизонти, відслонювані наукою, вказують «на виклики, вирішальні для майбутнього людства».

Покликання служити людському родові

«Наукова спільнота є частиною суспільства і не повинна вважатися відокремленою та незалежною, більше того, вона покликана служити людському родові та його цілісному розвиткові», – наголосив Святіший Отець, вказуючи на деякі плоди такого служіння, виокремивши кліматичні зміни та ядерну загрозу.

Насамперед, Глава Католицької Церкви наголосив на «фундаментальній важливості того, щоб докладати зусилля на користь світу, вільного від ядерної зброї», закликаючи науковців до активної співпраці в тому, щоби «переконати урядовців у моральній неприйнятності таких озброєнь з огляду на непоправну шкоду, яку вони завдають людству та планеті». «Водночас, наголошую на необхідності роззброєння, про яке сьогодні, як здається, вже більше не згадується за столами, за якими приймаються великі рішення», – додав він.

Далі Папа зазначив, що «глобальні зміни зазнають дедалі більшого впливу з боку дій людини», а тому, за його словами, «необхідні адекватні відповіді для збереження здоров’я планети та її населення», якому несе загрозу використання викопного палива та знеліснення. «Наукова спільнота, подібно до того, як вчинила поступ у визначенні цих загроз, тепер покликана викласти дієві вирішення та переконати суспільства та їхніх провідників дотримуватися цих рішень», – сказав він.

Утвердження прав

Святіший Отець також схвально відгукнувся про те, що Академія зосереджується на нових знаннях, необхідних для того, щоби ставити чоло лихам сучасного суспільства. «Проголошені загальні права, – пояснив він, – повинні стати дійсністю для всіх, а наука може зробити вирішальний внесок у цей процес та в усування бар’єрів, які цьому перешкоджають. Дякую Академії Наук за її цінну співпрацю у протидії злочинові проти людяності, яким є торгівля людьми з метою примусової праці, проституції та контрабанди органів».

Шлях до цілісного та сталого розвитку

За словами Папи, ще потрібно багато зробити для встановлення цілісного та сталого розвитку. Подолання голоду та спраги, високого рівня смертності та бідності, «неможливо досягти без зміни стилів життя».

«Церква очікує від наукової спільноти не лише дотримання етичних принципів, які є неоціненною спадщиною людського роду. Вона очікує позитивного служіння, яке разом зі святим Павлом VI можемо назвати “милосердям знання”. Вам, дорогі вчені та друзі науки, довірено ключі знання. Хочу бути перед вами адвокатом народів, до яких лише віддалено та нечасто доходять користі розлогого людського знання та його здобутків, зокрема, у сфері продовольства, охорони здоров’я, освіти, сполучення, добробуту та миру. Дозвольте мені промовити до вас від їхнього імені: нехай же ваші дослідження приносять користь усім, аби завдяки їм народи землі були нагодовані, втамували спрагу, були вилікувані та сформовані, а політика та економіка черпала з них вказівки для того, аби з більшою упевненістю прямувати до спільного добра», – підсумував Глава Католицької Церкви.

12 листопада 2018, 18:28