Amoris Laetitia Amoris Laetitia 

"Amoris laetitia”. З Папою Франциском про радість любові (44)

Продовжуємо ознайомлення з шостим розділом Апостольського напоумлення Папи Франциска «Радість любові», що має назву «Деякі душпастирські перспективи». У цій частині автор наголошує на важливості приготування наречених до Святого Таїнства Подружжя.
аудіоверсія

Ціль приготування

Приготування тих пар, які вже формально є зарученими, повинно допомогти нареченим побачити можливі проблеми та ризики подружнього співжиття. Таке приготування, за допомогою парафіяльної спільноти, може навіть привести молодят до переконання, що вони не підходять один одному і краще не продовжувати свої стосунки, адже вже на даному етапі можна передбачити майбутнє невдалі та болючі наслідки такого подружнього союзу. Проблемою під час періоду нареченства є те, що початкова зацікавленість, закоханість в іншу людину сприяє тому, що людина схильна не помічати чи приховувати сама перед собою багато речей, які вказують на розходження в поглядах, що, зазвичай, веде до великих труднощів у подружжі.

Необхідно завжди стимулювати наречених та допомогти їм не боятись виявити один одному те, чого вони очікують від майбутнього чоловіка чи дружини у подружньому житті, чим для них є подружжя, любов, зобов’язання, які вони мають плани щодо подружжя. Розмови на ці теми можуть допомогти побачити, чи існує достатньо спільних пунктів для того, аби розпочинати подружнє життя, а чи може не варто вступати у такий союз; адже закоханості, захоплення іншою людиною не достатньо, щоб започаткувати добре подружжя та вберегти його перед труднощами. Ніщо не є таким перемінливим, ненадійним і непередбачливим, як прагнення, тому ніколи не потрібно заохочувати до подружжя тих людей, що керуються лише бажаннями, зокрема, якщо вони спершу не придивились до тих причин, які справді зможуть забезпечити їхньому подружжю надійну стабільність.

Слабкі пункти подружнього союзу

В будь якому випадку, якщо наречені чітко бачать слабкі сторони особи, з якою хочуть одружитись, то потрібно реалістично надіятись на те, що можна тій особі допомогти розвинути її кращі риси, що вносять рівновагу у життя. Для цього потрібно погодитись на можливі жертви, певні труднощі та конфліктні ситуації у майбутньому подружжі та бути рішучими у приготуванні то таких моментів. Потрібно зауважувати певні сигнали про небезпеки, що загрожують стосункам, аби ще до шлюбу знайти засоби для їхнього успішного подолання. На жаль, дуже багато осіб наважуються на шлюб, проте, по-справжньому не знають одне одного. Вони з приємністю спільно проводили час, щось разом робили, але не прийняли виклик, аби показати себе такими, які вони є насправді, та дізнатись про те, ким насправді є інша людина, з якою мали намір одружитись.

Шлюб – це не завершальна точка, а лише початок

Як безпосереднє приготування до подружжя, так і те віддаленіше, має на меті допомогти людям не дивитись на вінчання, як на завершення шляху, але, як на покликання, що кличе прямувати вперед та вимагає стійкого і реалістичного наміру разом долати будь-які проблеми та випробування. Душпастирська опіка наречених, як також і тих, які вже в подружжі, повинна бути скерована на те, аби допомогти парам поглиблювати їхню любов та долати різні труднощі, що можуть трапитись на спільному шляху.

Отож, мова йде про те, що парам потрібно не лише пояснити головні моменти навчання Церкви про подружжя та допомогти отримати доступ до невичерпних духовних багатств Церкви, але також запропонувати практичні програми, перевірені стратегії та психологічні напрямні. Усе це є педагогікою любові, яка, задля їхньої внутрішньої мобілізації, не може ігнорувати нинішнє сприйняття молодих людей. Одночасно, у приготуванні наречених слід вказати їм на місця та осіб, до яких вони у важку хвилину подружнього випробування можуть звернутись за консультацією чи порадою. І завжди потрібно вказати їм на велике значення Святого Таїнства Покаяння, яке дозволяє залишити гріхи минулого та помилки подружнього співжиття, отримати Боже прошення та оздоровлюючу силу.

Безпосереднє приготування до вінчання

У 212 пункті свого Апостольського напоумлення Папа Франциск наголошує на тому, що безпосереднє приготування, що передує вінчанню, фокусує увагу наречених на запрошеннях, весільному одязі, церемонії та святковій гостині і на багатьох інших дрібних деталях, які вимагають великих матеріальних затрат, а також затрат сили та радості. Часто наречені, замість того, аби посвятити свої сили важливому кроку до спільного життя, доходять до вінчання вже втомленими та обезсиленими з причини тих різних другорядних справ, пов’язаних з одруженням.

Ця ментальність спостерігається також і в деяких парах, які живуть на віру і ніколи не доходять до шлюбу, адже, підрахувавши видатки на шлюбні церемонії, не бажають таких затрат. А пріоритетом повинна бути не шлюбна церемонія, а взаємна любов та надання їй формального статусу в присутності свідків. Папа закликає наречених не боятись бути іншими: не дозволити суспільству споживацтва та гонитві за зовнішністю поглинути себе. Те, що справді є важливим, – це любов, яка єднає чоловіка та жінку, і яка скріплюється та освячується Божою благодаттю у Святому Таїнстві. Можна вибрати скромну церемонію та просте святкування, ставлячи любов понад усі ці другорядні речі. Душпастирі та вся церковна спільнота можуть допомогти, аби пріоритет любові був правилом, а не виключенням.

Опрацював о. д-р. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ

Попередній випуск за цим посиланням       

25 листопада 2018, 11:00