"Amoris laetitia”. З Папою Франциском про радість любові (43)

Звіщати Євангеліє сім’ї сьогодні

Отці Синоду наголосили на тому, що необхідно допомогти молоді відкрити цінність та багатство Святого Таїнства Подружжя, аби вони усвідомили приваблюючу красу цілковитого подружнього союзу, який підносить та вдосконалює соціальний вимір людського життя, надає більшого значення сексуальності, дбає про добро дітей та пропонує кращий контекст для їхнього виховання та зростання.

Складна соціальна реальність та виклики, з якими сьогодні зустрічається сім’я, вимагають дедалі більшого заповзяття усієї християнської спільноти, аби приготувати наречених до подружжя. При цьому слід наголосити на важливості чеснот. Серед них дорогоцінною умовою для розвитку взаємної любові є чистота, стриманість. Отці Синоду зазначили, що в цьому питання дуже важливим є свідчення самих сімей та зміцнення приготування до цього Святого Таїнства. Необхідними є також спеціальні програми для безпосереднього приготування до подружжя, які б були справжнім досвідом участі у церковному житті та поглибленням різних аспектів сімейного співжиття.

Супровід спільноти

У 207 пункті Папа Франциск запросив християнські спільноти визнати, що супровід наречених на їхньому шляху любові сприяє благу самої спільноти. Як зауважили єпископи Італії, для християнської спільноти наречені є цінним ресурсом, адже своїм заповзяттям у зростанні у взаємній любові вони допомагають оновити саме церковне Тіло: особлива дружба, якою вони живуть, здатна «заразити» усю християнську спільноту, частиною якої вони є, та посприяти її зростанню у дружніх стосунках.

Існують чимало добрих способів, щоб організувати безпосереднє приготування наречених до шлюбу, тому, нехай кожна місцева Церква визначить, який із цих способів підходить їй найбільше, забезпечуючи належне виховання, яке при цьому не віддалить молодь від Святого Таїнства Подружжя. Мова не йде про те, аби пройти з нареченими увесь Катехизм чи перевантажити їх багатьма темами про шлюб та подружнє співжиття. В цьому випадку слід пам’ятати, що не кількість обговорених тем живить та зміцнює душу, але внутрішнє відчування та насолоджування тими речами. Важливішою є якість, а не кількість, та необхідно надати пріоритет тим темам, які, викладені у цікавий спосіб та від серця, допоможуть нареченим заанґажуватись у процес та великодушно й вільно прийняти на себе зобов’язання на все життя. Мова йде про своєрідне «посвячення» у Святе Таїнство Подружжя, що подає нареченим необхідні елементи, аби отримати його приготованими та розпочати сімейне життя у відповідній стабільності.

Способи дальшого приготування

Також, користаючи із допомоги місійних подруж, сімей самих наречених та інших душпастирських ресурсів, зокрема, свідчень та прикладів інших подружніх пар, необхідно знайти відповідні способи й для дальшого приготування до подружжя, аби забезпечити нареченим можливість дозрівати на їхньому шляху прямування до спільного подружнього життя. Дуже часто корисними у цьому процесі можуть стати групи наречених та різні факультативні конференції на різні теми подружнього життя, які сьогодні цікавлять молодь. Без сумніву, необхідними є також персональні зустрічі із нареченими, адже метою підготовчого етапу є допомогти кожному любити саме цю конкретну особу, з якою бажає одружитись та розділити усе життя.

Навчити любити

Навчитись любити іншу людину – це не імпровізація і це не може бути ціллю короткого шляху, що передує шлюбові. В дійсності, кожна людина приготовляється до подружжя вже від самого народження. Все що дала людині її сім’я, мало б дозволити їй навчатись із особистої історії та вчинити її здатною до цілковитого та остаточного зобов’язання. Мабуть найкраще підготовані до подружжя ті, хто мав нагоду навчитись про християнське подружнє життя з прикладу своїх батьків, які вибрали один одного без жодних умовностей та день-за-днем відновляють своє рішення жити у подружжі.

Тому, усі душпастирські зусилля, спрямовані на те, аби допомогти подругам добре жити їхнім подружнім життям у взаємній любові та згідно із Євангелієм, є безцінною допомогою для їхніх дітей, які приготовляються до майбутнього подружжя. Не потрібно при цьому недооцінювати і пастирського значення народних релігійних практик. Тут Папа навів у приклад святкування дня Святого Валентина, що може бути чудовою нагодою для різних душпастирських ініціатив, скерованих на подружжя.       

Опрацював о. д-р. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ

Попередній випуск за цим посиланням