Шукати

Папа Франциск Папа Франциск 

Папа до скалабрініян: Вчіть нас, що означає приймати чужинця

Спілкуючись із представниками Згромадження Місіонерів святого Карла, харизмою якого є служіння мігрантам, Святіший Отець зауважив, що їхнім покликанням є навчити нас і допомогти приймати чужинця

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

У понеділок, 29 жовтня 2018 р., Папа Франциск прийняв у Ватикані учасників Генеральної Капітули Згромадження Місіонерів святого Карла, заснованого наприкінці ХІХ століття блаженним єпископом Джованні Баттістою Скалабріні з метою душпастирського служіння мігрантам. Вручивши заздалегідь приготований текст Генеральному Настоятелеві, Святіший Отець вирішив поділитися деяким думками «від серця» та відповісти на кілька запитання учасників зустрічі.

Допомагати прийняти чужинця

Закликаючи місіонерів бути готовими ризикувати, як це роблять мігранти, Папа зауважив, що скалабрініяни покликані «навчити нас і допомогти приймати чужинця» перед обличчям відкинення та «багатьох проявів торгівлі людьми», через яких чужинців визискують.

«Я є сином мігрантів і пригадую, як після війни, а мені тоді було 10/12 років, – розповів Папа, – туди, де працював мій батько, прибули на роботу поляки, всі мігранти, і як добре їх там прийняли. Аргентина має цей досвід приймання, бо була праця й потреба в цьому. Зрештою, згідно з моїм досвідом, Аргентина є сумішшю хвиль міграцій, але ви про це знаєте краще від мене. Бо мігранти будують країну, як збудували Європу. Адже Європа не народилася такою, якою є сьогодні, вона утворилася багатьма хвилями міграції протягом століть».

Почуватися мігрантами

Дякуючи місіонерам за їхнє служіння пліч-о-пліч з мігрантами, Святіший Отець вказав на важливість того, аби в цьому служінні, у своєму релігійному досвіді самим почуватися мігрантом. «Завдяки власному досвідові буття чужинцями чи то з огляду на навчання чи призначення на служіння, зростає усвідомлення того, як слід приймати чужинця», – пояснив він.

Як мігранти, стукати до Господнього серця

З уст Папи не забракло духовних порад. Він наголосив на необхідності молитви, отого «стояння перед Господом і стукання до дверей, подібно до мігранта, що стукає до дверей, сподіваючись на прийняття». Потрібно виходити туди, де існує в цьому потреба, обираючи місця «шляхом розпізнавання перед Господом і перед обличчям потреб, що існують в світі».

Як нагадав Святіший Отець, наш Бог – це «Бог хресної жертви», тобто, «максимального в любові», та, водночас, «Бог, Який дбає про кожну людину», тобто, «про мінімум», показавши здатність «відчинити ворота раю розбійникові».

Бог любить похилих віком

Спонукуваний запитанням одного зі співрозмовників, Папа також говорив про любов до батьків, зауважуючи, що «вірний Божий люд» любить батьків, любить похилих віком.

«Сьогоднішнє суспільство, загалом, панівна культура, піддається загрозі вважати літніх людей за непотріб. Коли ставить їм перешкоди шляхом багатьма формами замаскованої евтаназії, як от не давати їм необхідних ліків, або давати менше, ніж необхідно, бо вони коштовні, через що вони швидше помирають, – зауважив Святіший Отець. – Всі ми маємо також і в згромадженні духовних дідусів, духовних батьків. Твоє запитання спонукає мене запитати: а ваші духовні батьків в згромадженні добре  опікувані? Чи робите все для того, щоб вони перебували у спільноті доти, доки це можливо, а чи є настільки заклопотаними, відправляючи їх якнайшвидше до старечого дому?».

30 жовтня 2018, 13:38