"Amoris laetitia”. З Папою Франциском про радість любові (39)

Поширена плідність у подружжі

У 183 пункті Глава Католицької Церкви підкреслює, що подружня пара, яка живе у любові, знає, що ця любов покликана зціляти рани відкинутих людей, плекати культуру зустрічі та боротись за справедливість. Господь Бог довірив сім’ї зробити світ «домашнім», щоб кожен навчився ставитись до іншої людини як до брата та сестри. Коли уважно придивитись до повсякденного життя сучасних чоловіків та дружин, то можемо зауважити нагальну потребу у щедрій дозі «ін’єкції сімейного духа». Не лише організація спільного життя все більше і більше грузне в бюрократії, що є чужою фундаментальним людським зв’язкам, але навіть і самі суспільні та політичні звичаї часто виявляють знаки занепаду.

Натомість, відкриті та солідарні сім’ї приймають бідних та вміють товаришувати з тими, які перебувають в гіршому, ніж вони, становищі. Ті сім’ї, які по-справжньому носять у своєму серці Євангеліє, не забувають слова Ісуса Христа: «Усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших – ви Мені зробили» (Мт. 25, 40). В дійсності, вони живуть так, як цього вимагають наступні слова натхненного Писання: «Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати, але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. І ти будеш щасливий» (Лк. 14, 12-14). На переконання Вселенського Архиєрея, ось в чому полягає секрет щасливого сімейного життя.

Свідчення сімей

Прикладом та словом сім’ї звіщають про Ісуса Христа, передають віру, пробуджують в інших людях бажання Бога та виявляють перед світом красу Євангелія і того стилю життя, яке воно пропонує. Таким чином, завдяки свідченню словом та прикладом, християнські подружжя надають монотонному громадському просторові кольорів братерства, соціальної чутливості, захисту слабших людей, осяйної віри, діяльної надії. Плідність таких подружніх пар поширюється та втілюється тисячами способів, втілюючи Божу любов у суспільстві.

Солідарність із бідними

У наступному пункті свого повчання Святіший Отець звертає увагу на біблійний текст, у якому святий апостол Павло, пишучи до християн Коринту, вказує на ганебну поведінку, що була присутня навіть між християнами. Мова йде про 1 Кор. 11,17-34, де апостол вказує, що багатші християни дискримінують бідніших, що можна зауважити, навіть, під час трапезування після євхаристійної молитви: багаті насолоджувались їжею, в той час, як бідні були лише спостерігачами цього видовища.

Пресвята Євхаристія передбачає об’єднання в єдине церковне Тіло. Хто приближається, щоб споживати Тіло та Кров Спасителя, той не може, одночасно, ображати це ж саме Тіло, роблячи негідні поділи між людьми та дискримінуючи інших членів християнської спільноти.

«Розпізнавання» Божого Тіла

У 186 пункті Єпископ Риму наголошує, що тут мова йде про «розпізнавання» Господнього Тіла, визнаючи Його з вірою та милосердною любов’ю як у сакраментальних знаках, так і в спільноті. В іншому випадку, прийняття Пресвятої Євхаристії стає споживання Божого Тіла на особисте осудження. Цей біблійний уривок є серйозним попередженням для сімей, які замикаються в особистій вигоді та відокремлюються від інших, і особливо тим, які є байдужими до страждань бідних та потребуючих сімей.

Євхаристійне Богослужіння – це постійний заклик, скерований до кожного із нас, щоб перевірити себе та відчинити браму своєї сім’ї на ще більшу спільність з тими, які відкинуті суспільством на узбіччя. Папа пригадує, що «містика» цього Святого Таїнства має соціальний характер. Причасники Тіла та Крові Господа Ісуса, які не згідні із закликом відкритись на бідних та потребуючих і які дозволяють собі різного роду поділи, приниження та несправедливість супроти інших, негідно приймають Пресвяту Євхаристію. Натомість ті сім’ї, які гідно Приймають Тіло і Кров Христові, зміцнюють бажання братерства, соціальної чутливості та уважності до потребуючих.

Опрацював о. д-р. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ

Попередній випуск за цим посиланням