Папа на Сицилії: Перемагати суспільні лиха новою євангелізацією
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Бути синодальною і Церквою Божого слова, Церквою милосердної любові та Церквою євхаристійної спільноти. З таким заохоченням Папа Франциск звернувся до вірних дієцезії П’яцца-Армеріна, зустрічаючись з ними в суботу, 15 вересня 2018 року.
Проща слідами о. Пульїзі
Саме з відвідин цього містечка, розташованого в центральній частині острова, розпочався його одноденний візит на Сицилію, основною метою якого є вшанування блаженного отця Піно Пульїзі, що загинув з рук мафії, в 25 річницю цих трагічних подій, що трапилися 15 вересня 1993 року. Представники організованої злочинності не пробачили душпастиреві того, що він дбав про те, що виривати з їхніх тенет молодь і підлітків. Неодноразово погрожуючи, але не похитнувши його рішучості, вони застрелили священика в його 56-й день народження. П’ять років тому, 23 травня 2013 року, о. Джузеппе проголошено блаженним.
Папа Франциск вдруге відвідує цей регіон. Його перша подорож в межах Італії, що відбулася 8 липня 2013 року, була на острів Лампедузу, що входить до цієї адміністративної одиниці. На площах міста Святішого Отця вітали коло 40 тисяч вірних, між якими були також хворі та в’язні. Мер повідомив, що місто дарує Папі один з об’єктів нерохомості, що буде призначений для потреб осередку «Карітас».
Розпізнавати в суспільних ранах Господні рани
Промовлячи до представників духовенства, чернецтва та мирян, які зібралися на площі Європи, Святіший Отець зауважив, що не бракує різних лих, що гнітять цих людей. Мова йде і про економічну відсталість, експлуатацію робітників і брак гідного працевлаштування для молоді, міграція цілих родин, алкоголізм, лихварство, азартні ігри, тощо. І маючи перед собою стільки страждань, «церковна спільнота може, іноді, здаватися відірваною та втомленою, іноді, натомість, сповненою життя та пророчою», шукаючи «нові шляхи для звіщення та здійснювання милосердя».
«Брати до уваги рани суспільства та Церкви не є безчесним і песимістичним вчинком. Якщо хочемо надати конкретності нашій вірі, ми повинні навчитися розпізнавати в цих людських стражданнях Господні рани. Побачити і доторкнутися до них, доторкнутися до Господніх ран в наших ранах, в ранах нашого суспільства, наших родин, нашого люду, наших друзів. Доторкнутися до Господніх ран саме там означає для нас, християн, прийняти Христові тіло та історію як місце спасіння та визволення», – сказав Наступник святого Петра, заохочуючи вірних до нової євангелізації цих теренів, що полягає в тому, щоби наново запропонувати обличчя Церкви синодальної і Божого слова, Церкви милосердної любові та Церкви, як євхаристійної спільноти.
Боже слово і синодальна спільність
За словами Святішого Отця, «перспектива синодальної і Божого слова Церкви» вимагає «сміливості взаємного слухання» і, насамперед, «слухання Господнього слова». Тому не слід нічого ставити понад «суттєвий центр християнської спільноти», яким є Боже слово, яке слід постійно засвоювати.
«Боже слово та синодальна спільність – це простягнута рука до тих, які живуть між сподіваннями та розчаруваннями та призивають милосердну, дедалі вірнішу Євангелію Церкву, відкриту на прийняття тих, які почуваються переможеними тілом і духом або є відтисненими на узбіччя», – сказав він, підкреслюючи, що необхідно повертатися до духа первісної спільноти християн.
Християнська любов – не лише філантропія
«Щоб бути Церквою милосердної любові, – вів далі Папа, – необхідно звернути увагу на служіння милосердя, якого сьогодні вимагають конкретні обставини». Христові послідовники покликані «переживати євангельське співчуття» щодо численних лих, яких зазнають люди, «стаючи мандрівними апостолами милосердя». «З простотою виходьте на вулички й перехрестя, на площі та місця щоденного життя, несучи всім добру новину про те, що мирне, приємне і сповнене любові співжиття є можливим, що життя не є темним прокляттям, яке ми змушені переносити з фатальністю, але упованням на Божу доброту та любов ближніх», – закликав він.
Тому важливо розвивати в парафіях та спільнотах «євангельську любов, солідарність і братерську турботу», втікаючи від спокуси «спокійного життя». Глава Католицької Церкви закликав не забувати, що християнська любов не вдовольняється лише тим, що допомагати, не скочується у філантропію, але спонукає «прямувати до причини лих і пробувати їх усувати» разом з потребуючими. Особливим аспектом «місіонерської любові» він також назвав «присвячування уваги молодим людям та їхнім проблемам».
Пресвята Євхаристія – джерело любові
Переходячи до третього аспекту, яким є бути Церквою, як євхаристійною спільнотою, Святіший Отець нагадав, що саме з Пресвятої Євхаристії черпаємо Христову любов, «щоб нести її на дороги світу», щоб «виходити з Ісусом назустріч ближнім». Саме «з Ісусом» можна «посвятити Богові кожну дійсність», зробити так, щоб «Його обличчя відображувалося в обличчях, Його любов заповнювала пустки любові»
Щодо участі в Святій Месі, Папа наголосив на важливості того, щоб «не бути опанованими числами», але навчитися жити «блаженством незначності», бути «гірчичним зерном», «малим стадом», «дрібкою закваски»…
Слово до священиків
«Невіддільними» є Пресвята Євхаристія та рукоположене священство, а тому, окремі слова заохочення Наступник святого Петра зарезервував для священиків, нагадуючи, що вони, насамперед, є «мужами Євхаристії» та закликаючи «гуртуватися навколо свого єпископа та між собою».
«Серед ввіреного вам Божого люду, – сказав Папа, – ви перші покликані долати частоколи, упередження, що вносять поділи, першими перебувати у смиренному спогляданні перед лицем важкої історії цієї землі, з мудрою пастиською любов’ю, що є даром Святого Духа, першими, хто показує стежки, якими люди можуть дістатися до відкритого простору відкуплення та справжньої свободи».
З П’яцца-Армеріни Святіший Отець від’їхав до Палермо
