ПАПА

Папа: Християнські політики повинні бути, насамперед, свідками

Зустрічаючись із католицькими парламентарями, Глава Католицької Церкви наголосив на тому, що існує небезпека відповідати екстремізмом на екстремізм, нетерпимістю на нетерпимість

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Приймаючи у середу, 22 серпня 2018 р., перед початком загальної аудієнції, учасників міжнародної зустрічі, організованої Міжнародною мережею законодавців-католиків, Папа Франциск поділився думками про те, яким шляхом повинен прямувати християн-політик. Згадана мережа, заснована 2010 року, згуртовує депутатів-католиків з усього світу та є незалежною та позапартійною ініціативою.

За словами Святішого Отця, християнський політик, насамперед, покликаний «покірно та сміливо старатися бути свідком» віри, «компетентно» пропонуючи «законопроекти, послідовні з християнським баченням людини та суспільства». Особливо ті, які заанґажовані у розвиток спільного добра, «можуть і повинні робити свій внесок у ключове питання релігійної свободи».

Тривання дискримінації та переслідувань

У контексті того, що цьогорічна зустріч політиків-католиків зосереджена саме на темі свободи віровизнання і сумління, Папа процитував уривок з декларації «Dignitatis humanae» із 1965 року, в якій вказується на існування режимів, які «хоч і визнають у своїх конституціях свободу релігійного культу, докладають зусилля на те, щоб відвести громадян від визнавання релігії та зробити важким і небезпечним життя релігійних громад».

За його словами, в актуальній картині світу «згущуються нові хмари». В регіонах, позначених фундаменталізмом, «трагічно погіршилося становище християн та інших релігійних меншин». Йдеться про терени, уражені загостренням «нетолерантних, агресивних і насильницьких позиції», які викликали і підтримують «дискримінації, утиски та справжні переслідування, які не завжди знаходять адекватну відповідь з боку встановленої влади».

Фундаменталізм не подолується екстремізмом

Зважаючи на це, Святіший Отець підкреслив існування двох «протилежних, але однаково небезпечних» ідеологій для релігійної свободи та свободи сумління. Ними є «секуляристський релятивізм» та «релігійний радикалізм», що насправді є «псевдо-релігійним». Слід також запобігти небезпеці «боротися з екстремізмом і нетолерантністю, відповідаючи на них такими ж екстремізмом і нетолерантністю, також і в наставленнях чи словах».