Папа до богословів про будування мостів і нові форми лідерства

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Творити «оновлене лідерство осіб та інституцій», що допомагатиме нам знаходити «справедливіший» спосіб життя у світі, як «учасників спільної долі», без «галасу декларацій, які часто залишаються даремними» і без протистоянь тих, які змагаються про те, хто є сильнішим. З таким заохоченням Папа Франциск звернувся до учасників ІІІ Міжнародної Конференції про католицьку богословську етику, яка 26 та 27 липня відбувається в столиці Боснії і Герцеговини місті Сараєво на тему: «Критичний момент для будування мостів: католицька богословська етика сьогодні».

Шлях примирення і будування мостів

Вже на початку свого послання Глава Католицької Церкви звертає увагу на те, що ця конференція відбувається у місті, яке носить «символічне значення для шляху примирення та поєднання» після нещодавньої війни, яка принесла чимало страждань населенню цього регіону.

«Сараєво – це місто мостів. Також і ваша конференція хоче надихатися цим панівним мотивом, що перестерігає про необхідність будувати, серед поділів і напруження, нові шляхи для наближення між народами, культурами, релігіями, точками зору на життя, політичними спрямуваннями», – пише Святіший Отець, зауважуючи, що ця тема перегукується із тим, про що він часто говорить: «мости, а не стіни».

«Повторююся, – додає він, – із живими сподіваннями на те, що з кожного боку буде надано увагу цій потребі, яку ми дедалі більше відчуваємо, навіть якщо, іноді, її намагаються заперечити страх і різні форми регресії. Йдеться, натомість, про те, щоб, не відмовляючись від розсудливості, приймати кожен сигнал та мобілізувати всі сили для того, щоб усувати зі світу стіни поділів і будувати мости братерства».

Три основні точки

Папа відзначив те, що учасники конгресу розвивають свої роздуми про шляхи будування мостів у період, названий критичним, навколо трьох основних точок, першою з яких є «екологічний виклик», який містить аспекти, що «можуть викликати серйозні порушення рівноваги, не лише в тому, що стосується взаємин між людиною та природою, але є й у стосунках між поколіннями та народами». Посилаючись на енцикліку «Laudato si’», він зауважив, що цей виклик «не є одним з багатьох», але «горизонтом зрозуміння екологічної етики й, водночас, соціальної».

Саме в цьому контексті, посилання на тему мігрантів і біженців є «дуже серйозним» і спонукає до «навернення» богословсько-етичної призадуми, перш ніж до «надихання відповідних душпастирських наставлень та відповідальних і свідомих політичних дій».

Необхідність оновленого лідерства

«Серед настільки вимогливої та складної картини існує необхідність людей та інституцій, які візьмуть на себе оновлене лідерство. Непотрібен галас декларацій, які часто залишаються порожніми, непотрібне протистояння між тими, які змагаються про першість. Ми потребуємо лідерства, які допоможе знайти справедливіший спосіб перебування у світі як учасники спільної долі, та жити ним», – пише Святіший Отець.

Вклад богословської етики

У цьому контексті Папа поділився думкою про те, який особливий внесок може зробити богословська етика. За його словами, слід «творити мережу між людьми, які на п’ятьох континентах, з відмінними стилями та способами вираження, посвятяться дослідженням етики в богословському ключі та докладатимуть зусилля на те, щоб знаходити в них нові та ефективні ресурси».

Це, додає він, повинно «мобілізувати сили», спрямовані на «співчутливу та уважну до людської драми» діяльність, щоб супроводжувати її «зі сповненою милосердя турботою». А для творення такої мережі необхідно, аби самі богослови будували між собою мости. «Звісно, – уточнює Папа, – не йдеться про те, щоб уніфікувати точки зору, але, радше, про те, аби зі щирою волею шукати спільність у намірах, діалогічній відкритості та в зіставленні поглядів».