“Amoris laetitia”. З Папою Франциском про радість любові (21)

У 89-му пункті, що є вступним четвертого розділу, Святіший Отець зазначає, що все про що було подано у попередніх розділах, зокрема, у третьому, не є вичерпним у звіщенні Євангелія подружжя і сім’ї, якщо оминути увагою тему подружньої любові. Адже буде неможливо заохотити двох осіб до вірності та взаємного дарування, якщо не заохотити їх спершу до зростання, зміцнення та поглиблення їхньої подружньої та сімейної любові. Власне, благодать Святого Таїнства Подружжя, перш усього, призначена для того, щоб удосконалити любов між подругами. Також і в цьому випадку справджуються слова апостола Павла: «Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любові, я був би - ніщо. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любові, то я не мав би жодної користі» (1 Кор. 13, 2-3). Проте, слово «любов», що є одним із найчастіше вживаних слів, часто буває викривлене.

Наша щоденна любов

В так званому «гімні любові», записаному святим апостолом Павлом у його першому Посланні до Коринтян, можемо спостерегти деякі характеристики справжньої любові: «Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить” (1 Кор. 13, 4-7). Ось що переживається та плекається у подружньому і сімейному щоденному житті. Тому, щоб краще застосовувати це Боже слово до життя кожної сім’ї, на переконання Папи, варто детальніше призадуматись над кожним словосполученням цього біблійного уривку.

Терпеливість

  Перше, на що звертає увагу Апостол Народів, – це терпеливість. В тексті оригіналу вжитий термін «macrothymei», що означає не лише «довготерпелива», адже довготерпеливість проявляється у вмінні панувати над своїми імпульсами та агресивністю. Натомість, слово, яке вживає Апостол Народів слід читати у призмі старозавітньої книги Мудрості, де прославляється терпеливість Бога, Який дає можливість грішнику покаятись, сила Якого, особливо, виявляється в Його милосерді. Довготеплеливість Бога – це втілення милосердя до грішника та виявлення автентичної сили.

Отож, бути терпеливими не означає дозволити, щоб із нами постійно погано поводились, толерувати фізичну агресію щодо нас чи дозволити, щоб нас трактували як річ. Проблема виникає тоді, коли ми вважаємо стосунки ідилічними, а людей – досконалими, або коли ставимо себе у центрі і чекаємо, щоб діялась лише наша воля. Тоді нас усе нервує, заставляє реагувати агресивно. Якщо ми не будемо плекати терпеливості, то завжди знайдемо виправдання своїй гнівній поведінці і, в кінцевому результаті, станемо людьми, які не здатні до співжиття, які не вміють жити разом та панувати над своїми імпульсами. А наша сім’я перетвориться на місце битви.  

Саме тому Слово Боже повчає нас: «Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою» (Еф. 4, 31). Терпеливість зміцнюється тоді, коли ми визнаємо, що інша людина також має право жити на цій землі разом зі мною і жити такою, якою вона є. І не важливо, чи вона мене дратує, змінює мої плати чи докучає мені своїм способом життя або своїми ідеями, чи є зовсім іншою ніж я очікував. Любов завжди має в собі почуття глибокого співчуття, яке дозволяє прийняти іншого як частинку цього світу, навіть тоді, коли він поводиться зовсім по-іншому, ніж мені хотілося б.

Лагідність

У 93-му пункті Глава Католицької Церкви застановляється нас унікальним у Святому Письмі словом «chresteuetai», яке далі вживає апостол Павло, описуючи те, якою повинна бути справжня любов. Воно походить від слова «chrestos» , тобто «добра особа», «особа, що виявляє свою доброту у вчинках». Але, беручи до уваги, що цей термін Апостол Народів вживає відразу після того як вказує, що любов є довготерпеливою, то словом «лагідна» він бажає доповнити і наголосити на тому, що терпеливість, поставлена на першому місці, не є виключно пасивною поведінкою, а навпаки, що вона супроводжується діяльністю, динамічністю та креативністю у стосунку до іншої людини; що любов творить добро іншим та підтримує їх. Саме тому цей термін перекладений, як «лагідна» любов.

Апостол Павло бажає вказати на те, що любов – це не лише почуття; її слід розуміти в тому значені, яке вкладене в зміст слова «любити» в єврейській мові, тобто, – «творити добро». Як казав святий Ігнатій Лойола: «Любов необхідно більше вкладати у вчинки, ніж у слова». Таким чином, слово «любити» виявляє нам усю свою плідність та дозволяє нам досвідчити щастя того, щоб «давати», усвідомити благородство та велич цілковитої самовіддачі іншій особі.

Дорогі брати та сестри, цього разу ми зупинимось на цьому пункті, а під час нашої наступної зустрічі ми продовжимо знайомство із четвертим розділом апостольського напоумлення Папи Франциска «Радість любові» та продовжимо читання про характерні ознаки справжньої любові, на які вказав святий апостол Павло у 13 розділі свого першого Послання до християн Коринту.

Опрацював о. д-р. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ

Попередній випуск за цим посиланням