Папа: у цей непростий період молімось за мир і спокій у сім’ях

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

У суботу вранці, 14 березня 2020 р., в каплиці «Дому святої Марти» у Ватикані, Святіший Отець відслужив шосту з черги Святу Месу без участі вірних. Такі заходи спричинені подальшим поширенням коронавірусу у світі. Під час Євхаристійного Богослужіння Папа закликав, зокрема, молитись за хворих, що заразились цим небезпечним вірусом, та за їхні родини.

Заклик молитись за сім’ї

На початку Богослужіння він промовив: «Продовжуймо молитися за хворих людей під час цієї пандемії. Сьогодні я хотів би просити про особливу молитву за сім’ї, сім’ї, які день-за-днем перебувають з дітьми вдома, оскільки задля безпеки школи зачинені, і вони змушені панувати над цією важкою ситуацією та добре нею управляти, у мирі та з радістю. Особливим чином я думаю про сім’ї, в який є люди з інвалідністю. Центри денного перебування для людей з обмеженими можливостями закриті і людина залишається в сім'ї. Молімось за сім’ї, щоб вони не втратили миру в цей момент і могли з витривалістю та радістю прямувати вперед».

Притча про Блудного Сина

А під час проповіді Глава Католицької Церкви зупинився над прочитаним біблійним уривком про блудного сина та милосердного батька, що був запропонований на це Євхаристійне Богослужіння. За словами проповідника, Ісус Христос розповідає цю євангельську історію в дуже особливому контексті, а саме тоді, коли «усі митарі й грішники приходили до Нього, щоб Його почути». Це, очевидно, не подобалось фарисеям та книжникам, які нарікали, кажучи: «Цей грішників приймає і їсть разом з ними». На що Спаситель відповів власне розповіддю цієї притчі.

Люди потребують спасіння

Як зазначив Єпископ Риму, люди почали приходити до Ісуса, бажаючи Його почути, бо відчували у своєму серці потребу спасіння. Люди зближались до Господа, адже бачили у Ньому Пастиря, відчували потребу, аби Він їм допоміг прямувати дорогою життя. Натомість, фарисеї та книжники відчували себе самодостатніми, немовби кажучи: «Ми навчалися в університеті, я зробив докторат, ні, два докторати. Я добре знаю, що каже закон, а навіть більше, я знаю усі, всі пояснення, всі випадки, всі казуїстичні випадки». Ця самовпевненість не дозволяє їм прийняти людей і тому вони погорджують грішниками.

Тихе страждання Батька

Як розповідає притча, молодший син підійшов до батька та попросив свою частину спадку, бо він вирішив залишити батьківський дім та податись у вир самостійного життя. Батько не опирався цьому рішенню і вчинив так, як хотів його син. Без сумніву, це для нього не було дуже приємною ситуацією; уся ця історія завдала йому великого болю, однак, він переносить ці страждання у тиші, але з ніжністю та любов’ю до свого сина. Терпеливо очікуючи на повернення свого блудного сина. Батько вміє чекати…

Відчуття старшого сина

Але, що ж відчуває старший брат? Відповідаючи на це запитання, Папа спершу процитував слова євангельського уривку: «Він обурився…». Це обурення, гнів є виявом його погорди братом. Однак, як підкреслив Святіший Отець, найбільшою проблемою старшого сина було те, що він, незважаючи на те, що завжди перебував у батьківському домі, не відчував себе «як вдома». Він виконував усі свої обов’язки, довірену йому працю, але не розумів, що означають стосунки любові з батьком. Він обурився і не хотів увійти у дім, бо не відчував його своїм домом. Він жив в домі батька, немов би в готелі, не відчуваючи родинної близькості, родинних зв’язків.

Спосіб прийняття блудного сина

Вселенський Архієрей зауважив, що батько не промовляє жодного слова до сина, який навернувся від грішного життя, лише цілує його, обіймає та організовує для нього свято. Натомість, старшому синові він мусить пояснювати, аби ввійти до його серця. Той старший брат мав замкнене серце з причини свого сприйняття батьківства, синівства, способу життя. Тому, іноді, корисним є впасти у гріх, як би це дивно не звучало, аби підвестись, попросити пробачення і відчути на собі всю любов Батька.

«Ця Господня притча вказує нам на багато речей. Вона є відповіддю для тих, які критикували Його за те, що Він ходив з грішниками. Але багато хто, і це люди Церкви, також і сьогодні критикують тих, хто зближається до потребуючих людей, до покірних людей, до людей, які працюють, працюють також і для нас. Нехай Господь дарує нам благодать усвідомити в чому існує проблема. А проблема полягає в тому, аби жити вдома, але не відчувати себе як вдома, бо немає родинних, братніх стосунків, а лише стосунки співпрацівників», – закінчив проповідь Святіший Отець.