Митрополит Йов про єдність між Церквами: шлях любові, досліджень та молитви
о. Яків Шумило, ЧСВВ / Antonella Palermo – Ватикан
30 червня 2023 р. Папа Франциск зустрівся з делегацією Константинопольського патріархату, яка прибула до Риму на святкування з нагоди урочистості святих Петра і Павла в рамках традиційного обміну делегаціями. Її очолював Пісідійський митрополит Йов, Співголова змішаної міжнародної комісії богословського діалогу між католицькою та православними Церквами. У інтерв’ю для Vatican News він поділився баченням про зусилля у напрямку відновлення сопричастя між Церквами.
Війна – це напад на основи християнської віри
Відповідаючи на запитання про турботу Папи Франциска в питанні миру в Україні та світі, Пісідійський митрополит також вказав на занепокоєння Константинопольського патріарха Вартоломея, яке він виловив у листі до Святішого Отця з нагоди урочистості апостолів Петра і Павла. У ньому він пише: «Ми повинні виявити солідарність із багатостраждальним українським народом і молитися за мир у всьому світі». Духовний лідер східних православних християн також зазначив, що війни «чинять замах на самі основи християнської віри та на сутність християнського життя і суспільства», а також висвітлюють «багато нездорових симптомів у житті християнських народів», і часто виявляють «великий брак поваги навіть до елементарних принципів справедливості та любові». Митрополит Йов сказав, що народ, який називає себе християнським, не може вихвалятися бажанням повністю знищити інший народ, також християнський. Натомість християнська ідентичність виявляється у взаємній любові (пор. Йо. 13,35), що є знаком Христових учнів. Іншим компасом для християн є поняття «божественної ікономії», яка у східній традиції вживається також для наголошення важливості любові, милосердя та примирення. В той же час націоналістична екзальтація виявляє щось відмінне, оскільки ми не повинні бути бранцями власної історії.
Досвід першості у першому тисячолітті
Одне з питань стосувалось єдності між Католицькою і Православною Церквами. У цьому контексті Папа Франциск закликає всіх християн втілювати стиль Бога, долаючи замкнутість і егоїзм, які породжують поділи та незгоду. Іншим аспектом єдності, за словами Святішого Отця, є необхідність спільно шукати спосіб здійснення першості, яка в контексті синодальності має бути на служіння сопричастю Церкви на вселенському рівні. «Папа Бенедикт XVI також неодноразово стверджував, що в справі першості Папи Рим не повинен вимагати від Православних Церков нічого більше від того, що було встановлено і чим жили протягом першого тисячоліття. Досвід першого тисячоліття є нашим спільним знаменником», – прокоментував слова Наступника святого Петра Співголова змішаної міжнародної комісії богословського діалогу між католицькою та православними Церквами. Саме цей досвід єдності Церкви на місцевому, регіональному та вселенському рівнях відкриває принципи, які повинні застосовуватись в конкретних історичних контекстах.
Синодальний шлях у церковному сопричасті
Звертаючись 30 червня до делегації Константинопольського патріархату, Папа уточнив, що спільність між віруючими – це не питання поступливості та компромісів, а братерської любові. «Наскільки важливий цей акцент?» – запитала журналістка. У відповідь Пісідійський митрополит сказав на слушність цього зауваження. На його думку, діалог любові є шляхом єдності між християнами. Однак діалог любові має супроводжуватися діалогом істини, про що зазначив патріарх Вартоломей у цьогорічному листі до Папи з нагоди урочистості святих апостолів Петра і Павла. «Цей діалог істини передбачає серйозні та відповідальні дослідження та зусилля єпископів, духовенства та богословів, офіційно призначених їхніми помісними Церквами, а також молитовну підтримку всього Божого люду, духовенства та мирян, оскільки жодне рішення щодо відновлення сопричастя між нашими Церквами-сестрами не може бути ухвалене інакше, як через синодальний шлях», – йдеться у листі.
На завершення митрополит Йов побажав, щоб Римо-Католицька Церква знову стала синодальною Церквою, пригадуючи слова святого Івана Золотоустого, що Церква є зібранням Божого люду, знаряддям якого є синодальність.