Харків: конкурс дитячих малюнків, в центрі яких – Папа Франциск
Світлана Духович – Ватикан
«Хто такий Папа Франциск?» – все розпочалося з цього простого запитання одного харківського хлопчика, сім’я якого отримала пакунок з гуманітарною допомогою з рук волонтерів організації «Карітас-Спес» Харківсько-Запорізької дієцезії. Коли вони розповіли, що цю допомогу в Харків привіз кардинал Конрад Краєвський, який, у свою чергу, приїжджав до України за дорученням Святішого Отця, у дитини виникло закономірне бажання дізнатися, хто ця людина. Після того, як волонтери йому розповіли про Папу та про його підтримку й допомогу Україні, хлопчик зробив висновок: «Отже, Папа Франциск – наш найкращий друг». Цей спонтанний висновок маленького харків’янина став спонукою для «Карітас-Спес» Харківсько-Запорізької дієцезії організувати серед дітей, якими вони опікуються, конкурс дитячих малюнків, аби дозволити дітям познайомитися з постаттю Святішого Отця. Конкурс отримав назву «Папа Франциск – мій найкращий друг». Про цю цікаву історію, що стала черговою нагодою принести промінь радості харківським дітям, в інтерв’ю для Радіо Ватикану розповів о. Войцех Стасевич, директор «Карітас-Спес» у Харкові. Священик зазначив, що конкурс тривав під час Адвенту, і наприкінці року вони отримали приблизно 100 малюнків, на яких зображений Папа Франциск.
Важка дійсність, в якій живуть харківські діти
Отець Войцех розповідає про важку дійсність, у якій живуть харківські діти: багато часу вони проводять у бомбосховищах, якими часто є прості підвали під будівлями. Деякі сім’ї спускаються з дітьми у підвал під сигнал тривоги, інші йдуть туди щоночі, щоб спати спокійніше і не бігти вниз серед ночі у випадку обстрілів. «Карітас-Спес» намагається допомагати цим дітям у чотирьох різних районах міста, організовуючи для них різні заходи. «Крім того, у листопаді в нашому Соціальному центрі, – розповідає директор організації, – ми відкрили дитячу світлицю. Тут маємо чотири групи дітей. Деяких дітей приводять батьки, інших ми привозимо з підвалів. У нашому центрі вони перебувають півдня, і можуть займатися мистецтвом, музикою, і потім також є спільний обід для цих дітей».
Школи закриті, уроки лише онлайн, коли можливо
Моторошно чути, що діти звикають до війни. «Пригадую, – ділиться отець Стасевич, – якось, розмовляючи з маленькою дівчинкою в одному з підвалів, я запитав її, де їй краще: вдома чи в підвалі. Вона відповіла: “Тут, у підвалі, бо тут я зі своїми друзями”. Отже, здавалося б, вони швидко пристосовуються до цих умов, але правда полягає в тому, що страждають вони найбільше. Батьки розповідають, що їхні діти часто прокидаються вночі, кричать, дехто почав заїкатися: це конкретні наслідки цієї війни для дітей». За словами священика, ще одна проблема полягає в тому, що в Харкові та в усій області навчання в закладах освіти вже одинадцятий місяць здійснюється лише онлайн. Усі школи закриті, оскільки приблизно 70% будівель непридатні до використання: або повністю зруйновані, або пошкоджені. Дуже часто немає електрики та інтернету. Усе це дуже негативно позначається на вихованні та навчанні дітей та молоді.
Через малюнки дізнатися про Папу
У цьому контексті конкурс малюнків «Папа Франциск – мій найкращий друг» став спонукою для харківських дітей спрямувати сою увагу й енергію у творче русло, а також можливістю дізнатися про особистість, про яку більшість з них нічого не знали. Щоб виконати ці малюнки, як пояснює отець Войцех, маленькі учасники (наймолодшому було 6 років, найстаршому 13), закономірно, мусіли звернутися до Інтернету. «Але що цікаво, – каже священик, – що жоден із цих понад 100 малюнків не повторився. На багатьох малюнках Папа Римський зображений з дітьми, є українська символіка, символи миру. Таким чином, діти продемонстрували своє бачення того, ким є Папа і що він тепер робить для України».
Страх бути забутими
«Папа Франциск, – підкреслює священик, – насправді, багато разів, показував своїми словами і вчинками, що з Україною, що він з народом, який страждає». Ґрунтуючись на власному досвіді, отець Войцех зазначає, що для людей, як віруючих, так і невіруючих, дуже важливо знати, що Святіший Отець думає про Україну, піклується і нагадує світові, що люди страждають, що йде військова агресія. Тому люди можуть сказати: “Ми не самотні. Про нас пам’ятають”. Папа часто каже, що ми не повинні звикати до війни. «У Харкові не можна звикнути до війни, – зауважує наш співрозмовник, – ми навчилися жити в умовах війни, але до неї не можна звикнути. Натомість, бачимо, що люди за кордоном звикають до війни, і тому слова Папи Франциска, часто такі зворушливі слова, є потрібними і нас також дуже підтримують морально й духовно».
Вручення премій, що перетворилося на свято
У Харкові важко жити. Є проблеми з електрикою, з опаленням, багато будинків зруйновано, немає роботи, а люди і надалі приїжджають в місто з інших частин області в надії знайти кращі умови проживання. Кожні два-три дні – обстріли. Щоб створити простір для маленького промінчика радості у цій темряві, організатори конкурсу вирішили запросити до катедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії п’ятнадцять маленьких учасників: у неділю, 8 січня, діти зі своїми сім’ями відвідали Святу Месу, наприкінці якої єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії, вручив їм нагороди. «Дуже приємно було побачити велику радість цих дітей, – підкреслює отець Войцех, – бо насправді діти так тішилися, що можуть бути в храмі, а пізніше була нагорода. Дуже багато емоцій було під час і на завершення цього конкурсу. Це був дуже емоційний момент як для дітей, так і для батьків, було приємно бачити, скільки добра принесло те, що здавалося б простим конкурсом малюнків».
