Беатифікація чотирьох мучеників громадянської війни в Сальвадорі
с. Лідія Короткова, СНДМ, – Ватикан
Перші блаженні, проголошені в католицькій Церкві в 2022 році – це чотири мученики, – два священики і двоє мирян, – що були вбиті з ненависті до віри в Сальвадорі наприкінці 70-их років минулого сторіччя. Легатом Папи Франциска для проведення беатифікації в Сан-Сальвадорі, столиці Сальвадору, в суботу 22 січня ц.р., є кардинал Ґреґоріо Роса Чавес, єпископ-помічник місцевої архидієцезії.
Блаженні мученики: 49-річнийсвященик-єзуїт Рутіліо Ґранде Ґарсія, а разом з ним миряни 72-річний катехит Мануель Сольорсано та 17-річний Нельсон Рутіліо Лемус, були вбиті 12 березня 1977 року, а 57-річний священик-францисканець Косма Спессото загинув 14 червня 1980 року. Вони стали жертвами кровопролитної громадянської війни, що тривала в цій найменшій середньоамериканській державі з 1979 до 1992 року між урядом країни, який підтримували так звані «ескадрони смерті», тобто провладинні воєнізовані організації та марксистськими силами, об'єднаними у Фронт національного визволення. Громадянська війна завершилась укладенням мирної угоди 1992 року.
Отець Рутіліо Ґранде – життя, віддане служінню убогим
Список нових блаженних очолює священик-єзуїт Рутіліо Ґранде Ґарсія. Він народився 5 липня 1928 року в убогій родині в містечку Ель-Паісналь у передмісті Сан-Сальвадора. Був наймолодшим із семи дітей. У 13 років вступив в дієцезальної семінарії, після закінчення якої вирішив стати священиком-єзуїтом, вступивши до Ордену Товариства Ісусового. Чернечу формацію пройшов у Венесуелі, а вищу богословську освіту здобув в Еквадорі, Панамі та Іспанії. В іспанському місті Онья 1959 року прийняв ієрейські свячення, а згодом завершував богословську освіту в Бельгії. Повернувшись на батьківщину, виконував різноманітні служіння в Ордені Товариства Ісусового, викладав теологію в семінарії, піклувався формацією майбутніх священиків. 1972 року був призначений парохом в Аґіляресі поблизу родинної місцевості, повністю присвячуючись дбанню про ввірених йому парафіян, особливо про бідних і марґіналізованих. Він не боявся викривати зловживання з боку військових та місцевих олігархів, втілюючи в життя вчення ІІ ВатиканськогоСобору та соціальну доктрину католицької Церкви, розвиваючи участь активну участь мирян у парафіяльному житті та підтримуванні суспільного розвитку.
Неодноразову йому загрожували вбивством, а 12 березня 1977 року, коли він повертався з місцевості Сан-Хосе, де очолював богослуження на честь святого Йосифа, автомобіль, в якому його супроводжували похилий віком катехит Мануель Сольорсано, юнак Нельсон Лемус, та троє дітей, обстріляли з кулемета кілька озброєних чоловіків. Священик і миряни загинули, дітям вдалось вижити.
Сальвадорський мученик був другом як архиєпископа Ромеро, так і нинішнього Папи Франциска. Цей злочин глибоко вразив тодішнього архиєпископа Сан-Сальвадора, а з 2018 року святого Оскара Арнульфо Ромеро, і став вирішальною причиною відстоювати права бідних і переслідуваних людей, що стало приводом до його вбивства під час Святої Меси в 1980 році.
Отець Косма Спессотто – лагідний і рішучий пастир
Мученик Косма Спессотто, священик-францисканець, що був місіонером у Сальвадорі, відзначався лагідністю та смиренність, проповідуючи справедливість, християнську любов і прощення. Він народився 28 січня 1923 року віталійському місті Тревізо. 1935 року вступив до семінарії Ордену Братів Менших Францисканців. 27 червня 1948 року прийняв пресвітерські свячення і висловив бажання бути місіонером в Китаї. Але політичні умови на це не дозволили і 1950 року о. Косма прибув, як місіонер, у Сальвадор. У місцевості Сан-Хуан-Нонуалько він ревно опікувався вірними, спорудив парафіяльний храм, заснував початкову школу. Під час громадянської війни в Сальвадорі о. Косма не підтримував ані Фронт національного визволення, ані військовиків, прагнучи діалогу та примирення, уникаючи загрози політизації парафіяльного життя. Незважаючи на це, йому постійно загрожували смертю.
14 червня 1980 року, у спомин Непорочного Серця Марії, отця Косму Спессотто розстріляли у храмі, де він служив 23 роки, в той час, коли він, закінчивши Святу Месу, навколішки молився перед кивотом. Перед смертю о. Косма ще встиг простити своїм убивцям.
