Ініціативи Львівського музею історії релігії на 100-річчя Івана Павла ІІ
Костянтин Чавага - Львів
«Папа з близького краю», – так називається спільний проект українських і польських музейників до 100-ліття від дня народження св. Івана Павла ІІ. Співавтором цього проекту є пані Руслана Бубряк, Завідувачка виставковим відділом Львівського музею історії релігії, парафіянка греко-католицького храму бл. свщмч. Климентія Шептицького.
В інтерв’ю для Української редакції Радіо Ватикану – Vatican News пані Руслана поділилася особистими спогадами про Папу Івана Павла ІІ, представила ювілейну ініціативу музейників і розповіла про різні аспекти діяльності музею історії релігії в місті Львові, присвячені Наступникові святого Петра, який особисто 2001 року відвідав це місто.
Ділячись спогадами про те, коли вона вперше почула про Івана Павла ІІ, наша співрозмовниця зазначила:
«Я добре пам’ятаю. Було це далекого 1978 року, а може й на початку 1979 року, коли я вперше у польському журналі “Przekrój” побачила фото Папи Івана Павла ІІ. Цей журнал передплачував мій батько з тодішньої комуністичної Польщі й з нього ми, іноді, дізнавалися про події, які не висвітлювалися в наших медіа. Нового Папу вибрали з Польщі, кардинала Кароля Войтилу, архієпископа Краківського, і це, звичайно, було велике здивування. Фотографію до цього часу пам’ятаю: вона була невелика в журналі, чорно-біла. Папа був у білому вбранні, в білій мітрі, і це в моїй пам’яті закарбувалося назавжди. Вперше Папу я побачила і зустрілася з ним, як і тисячі й тисячі українців, під час його незабутнього візиту в Україну у 2001 році. Я була на іподромі на Літургії у візантійському обряду і молилася з тисячами і тисячами людей разом із Іваном Павлом ІІ. Це було незабутнє враження. Це те, що залишиться на все життя. Мало ще з чим можна порівняти ці почуття, які виникли тоді в мене, коли я побачила “Білого Ангела”, який молився разом з нами всіма. Ще один раз мені довелося зустрітися з Іваном Павлом ІІ у 2003 році. Я тоді була у складі групи викладачів університетів і музейників, які брали участь у конференції в Римі. Ми зустрічалися з Папою, була аудієнція в літній резиденції у Кастель-Ґандольфо біля Риму. Нас не було дуже багато. Папа був дуже близько. Ми могли дивитися на нього. Ми могли його добре чути. І це також одне з найкращих моїх вражень і найдорожчих моїх спогадів у житті».
Львівський музей історії релігії був першим в Україні, який почав організовувати виставки про Папу Івана Павла ІІ. Пані Руслана розповіла про те, звідки походять експонати:
«Загалом, Львівський музей історії релігії організував вісім виставок, присвячених Святішому Отцю Івану Павлу ІІ. П’ять з них у Львові і три в Києві. Експонати для цих виставок ми отримали зокрема, від Апостольських Нунціїв в Україні архієпископів Миколи Етеровича, Івана Юрковіча, Томаса Ґаліксона. Багато експонатів для організації цих виставок були надані Львівським римо-католицьким митрополитом Мечиславом Мокшицьким. Треба сказати, що і владики Української Греко-Католицької Церкви долучилися до поповнення наших фондів, зокрема тієї частини, що присвячена Івану Павлу ІІ. Вони нам передавали документи і матеріали, пов’язані із зустрічами з Іваном Павлом ІІ. Зокрема фотографію, яка датується 24 листопада 1995 року, де зображено зустріч з Єпископатом УГКЦ з нагоди святкувань 400-річчя Берестейської Унії. Є фотографія з Літургії в соборі Святого Петра з нагоди 400-річчя Берестейської Унії, датована 7 липня 1996 року. Частина фотографій присвячена зустрічам Святішого Отця з Главою УГКЦ кардиналом Любомиром Гузаром, з патріархом Йосипом Сліпим та інші. Маємо також фотографії, які були передані вірними УГКЦ, зокрема з Варшави, які датуються 1997 роком, коли Папа зустрічався з українцями в цьому місті. Багато різних документів, фотографій, спогадів нашому архіву передали члени Клубу української греко-католицької інтелігенції, які побували на зустрічі з Папою ще до незалежності України, зокрема в Любачеві, Ченстохові. Одна з восьми виставок, про які я згадувала, була присвячена 90-тій річниці від дня народження Святішого Отця та 70-тій річниці Української редакції Радіо Ватикану. Ця виставка була організована разом із Василіанським Інститутом філософсько-богословських студій ім. митрополита Йосифа-Веніаміна Рутського і за сприяння тодішнього ректора Інституту о. Роберта Лисейка. Після експонування цієї виставки ми отримали цікаві експонати для своїх фондів: різноманітні видання відділу Ватиканського Радіо, платівки, буклети, наклейки, листівки і також цікаві фотографії. Наприклад фотографію відвідин Папою Іваном Павлом ІІ Української редакції Радіо Ватикану в 1979 році».
Пані Руслана Бубряк також приклалася до створення експозиції про св. Івана Павла ІІ в Музеї Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви. Що можна там побачити?
«Один із чотирьох залів Музею Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви присвячений понтифікатові Святішого Отця Івана Павла ІІ. В цьому залі ми можемо побачити надзвичайно цікаві експонати. Це, зокрема, номінаційні булли про проголошення Кароля Войтили архієпископом-митрополитом Краківським, а також проголошення Кароля Войтили кардиналом. Серед речей, які експонуються в цьому залі, є особисті речі Святішого Отця. Це його біла сутанна, яка зберегла крапельку чорної кави на собі. Це його туфлі. Також богослужбовий одяг: орнати, мітри, пояси. Речі, якими Папа користувався у повсякденному житті. Його окуляри і багато інших речей. Надзвичайно цікавими є фотографії, які експонуються в цьому залі, а також речі, пов’язані з беатифікаційним і канонізаційним процесами Святішого Отця. Завжди викликає зацікавлення цегла із Святих Дверей базиліки Святого Петра у Ватикані, яка була вмурована святим Іваном Павлом ІІ наприкінці Великого Ювілею 2000 Року. І була взята з нагоди відкриття Дверей на початку Святого Року Милосердя 2015-2016 років. Є в цьому залі також експонати, пов’язані із візитом Святішого Отця в Україну. Це і прапорець з папамобіля, Служебник, яким користувався під час візиту до України. Також подарунок, зроблений Святішому Отцю президентом України Леонідом Кучмою та багато-багато іншого».
Що найбільше цікавить людей різного покоління в особі святого Івана Павла ІІ. Про що запитують відвідувачі виставок? Відповідає їх організатор:
«Відвідувачі виставок, присвячених Івану Павлу ІІ, завжди ставлять багато запитань. Їх цікавить буквально все, але найчастіше розпитували про його походження. Звідки він походить, хто його батьки, яка його родина. Цікавило, що вплинуло на його духовне формування: чи родичі, чи шкільне, студентське оточення. Звичайно, що люди хотіли зрозуміти, яким був шлях Кароля Войтили до його святості. До того моменту, коли він став Папою, а після смерті – блаженним і святим. Часто запитують, чи святий Іван Павло ІІ мав свого духівника, чи він сповідався, як інші люди. Були й інші питання. Молодь завжди цікавиться, скільки мов знав Папа, скільки відвідав країн. Питання, які найчастіше зустрічаються серед різних категорій відвідувачів, вікових і соціальних – це побутове життя Папи. Людей цікавить, що Папа їв, як він проводив свій вільний час, чи він мав вільний час і яким він був у повсякденному житті. Адже всі розуміють, що Папа також людина, і він також мусить одягатися, мусить їсти, відпочивати і мати якість уподобання, захоплення, хобі. І про це все ми розповідаємо також на цих виставках».
З нагоди 100-річчя від дня народження св. Івана Павла ІІ українські та польські музейники приготували спільний проект:
«Підготовка до цього проекту триває в нашому музеї давно. По суті, це буде демонстрація двох виставок. Перша велика стаціонарна виставка буде розміщена у двох виставкових залах нашого музею. Участь у цій виставці, окрім нашого музею, бере також Курія Римо-Католицької Церкви у Львові і Музей “Родинний Дім святого Івана Павла ІІ” у Вадовіцах. Власне, останній надає нам унікальні фотографії, пов’язані з дитинством, юністю Кароля Войтили, з його родиною. Ми зможемо там побачити портрети Івана Павла ІІ, які виконані сучасними художниками Польщі, Італії та багато інших цікавих речей. Архієпископ Мечислав Мокшицький для експонування надає особисті речі Святішого Отця: його орнати, мітри, а також речі, якими він користувався у побуті, під час своєї праці. Буде велика шкіряна папка, яка лежала на письмовому столі Святішого Отця і яку він відкривав, підписував свої листи, ставив підписи під різноманітними документами. Також будуть представлені подарунки, які він отримував в різні часи і від різних людей: від приватних осіб, від Патріарха Коптського, від президента України Леоніда Кучми, тощо. Всі ці речі можна буде оглянути на цій виставці.
Друга частина цієї виставки буде присвячена безпосередньо понтифікатові, його подорожам, екуменічній діяльності, проповідницькій діяльності, тобто його праці як Папи впродовж багатьох цих років. Адже ми розуміємо, що за часів комуністичного режиму ми не завжди знали про особливості цього понтифікату, не дивлячись на те, що Папа походив із такої близької нам сусідньої країни. І ми хочемо, реалізуючи цей проект, спробувати трохи виправити ці незнання і показати актуальність діяльності, актуальність думок, висловів, послань Папи для сучасного світу. Особливий акцент буде зроблено на показі особи Івана Павла ІІ як людини, життя і наснага якого можуть стати натхненням для сучасної молоді. Так само в проекті буде експонуватися пересувна виставка. Цю виставку нам привезуть колеги із Вадовіц. Вона буде називатися “Я народився у Вадовіцах”. Експонуючи цю виставку, вони будуть розповідати відвідувачам нашого музею, групам молоді, яка буде задіяна в цих відвідуваннях, людям, які приїдуть з інших міст, про те, яким було родинне оточення тодішнього Кароля Войтили, майбутнього Святішого Отця. Де він формувався як особистість, де він почав свою дорогу, яка привела його до святості».
На завершення п. Руслана висловила сподівання, що обмеження, пов’язані з пандемією, скоро завершаться й громадськість отримає можливість оглянути плоди цієї співпраці, наблизивши для себе постать святого Папи:
«Я сподіваюся, що в терпеливості ми здолаємо всі негаразди сьогодення, дочекаємося того часу, коли всі будуть здорові й не буде перешкод для пересування, коли ми, нарешті, зможемо достойно відзначити сторічний ювілей цього великого Папи – святого Івана Павла ІІ. І всіх запросити до нашого музею, ознайомитися з тим всім, що ми підготували разом з нашими колегами, нашими друзями. Я думаю, що цей чаc швидко настане, сподіваємося, що вже цієї осені. Всім бажаю міцного здоров’я».
