Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Цьогорічний Великдень для нас усіх виявився особливим. Святкуємо його далеко від багатьох людей, яких любимо, не маючи змоги фізично брати участь у літургійному відзначенні того, що є серцем нашої віри. Всі відчуваємо нестачу чогось, але, водночас, наново відкриваємо цінність того, що, можливо, почали втрачати: у своїх домівках відчуваємо, що можемо ставати одні для одних знаком надії та благословення, відкриваємо красу спільної молитви, ще більше починаємо цінувати важливість творення спільноти.

Зустрічаємо Христове воскресіння, маючи перед очима таємницю смерті та страждання, відчуваємо стурбованість хворими, тривожимося за здоров’я дорогих нам людей, журимося за майбутнє, яке нас чекає опісля. Але ми стали християнами, відродившись через таїнство хреста, і знаємо, що опісля приходить воскресіння. І якщо перед нами пітьма, пам’ятаємо, що найгустіша темрява якраз перед світанком.

Знаємо, що наступні тижні, а навіть і місяці, не будуть легкими. Чимало запевнень похитнулися. Але одна впевненість залишається: лише разом, лише в єдності зможемо вийти з цієї кризи. Зможемо вийти і стати кращими, освітлюючи свій шлях надією, яку наш Господь запалив у ніч Пасхи, назавжди підтвердивши, що Бог Отець не залишає Своїх дітей напризволяще.

Благодатних і радісних свят!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!