Посли місійної Церкви
Andrea Tornielli - Ватикан
Папське рішення включити в програму вишколу дипломатичного персоналу, призначеного для служіння в нунціатурах, рік, проведений на місійних теренах, побачило світ через кілька місяців після відповідного оголошення, яке Папа Франциск особисто зробив у промові на завершення Синоду про Амазонію. Оголошення, яке тепер стає дійсністю для нових студентів Папської Церковної Академії, що будуть зараховані на 2020/2021 навчальний рік.
Цікаво зауважити, насамперед, контекст, в якому було вперше оголошено про проект: необхідність знайти священиків для місій і труднощі в тому, щоб знайти готових до цього пресвітерів. Папа навів негативну відповідь, яку, іноді, можна почути: «Ні, я не придатний для цього». «Так от, це слід зреформувати, – прокоментував Святіший Отець. – Молоді богопосвячені особи мають дуже велике покликання й потрібно формувати їх у апостольській ревності, щоб виходити до віддалених теренів». Відразу після цього Папа згадав також про майбутніх дипломатів, навівши дану кимось пораду, щоби «в програмі приготування до дипломатичної служби Святого Престолу молоді священики проводили принаймні рік на місійних теренах, але не як практику в нунціатурах, як це відбувається тепер і є дуже корисним, але служачи для єпископа в місійному місці».
Тепер же це конкретизується, і завершуючи свого листа до очільника Академії, Папа підкреслює: «Місіонерський досвід, який хочемо таким чином розвивати, буде корисним не лише для юнаків, що навчаються в академії, але й для окремих Церков, з якими вони співпрацюватимуть, і, сподіваюся, пробудить і в інших священиків вселенської Церкви бажання заявити про готовність провести якийсь період місіонерської діяльності за межами своєї дієцезії». Заанґажування майбутніх нунціїв послужить, таким чином, прикладом для того, аби інші священики приймали запрошення провести якийсь час на місіях.
Без сумніву, це рішення, сформоване Наступником святого Петра, становить дійсно суттєву зміну в процесі навчання тих, які служитимуть в нунціатурах і, в багатьох випадках, призначених у відносно молодому віці вступити до єпископської колегії. Фундаментальним елементом у програмі формування відтепер буде цей рік, присвячений місіонерському служінню в «польових умовах», поза «домашнім садом», «забруднивши» руки, служачи в Церквах пограниччя. Рік змін, труднощів, нового досвіду, що сприятиме кращому й глибшому розумінню дійсності Церкви, її проблем і труднощів, але також її сподівань та втішаючої краси її щоденності. Рік, який дасть можливість вихованцям Академії, їхнім настоятелям і єпископам рідних дієцезії краще розпізнати окремі покликання. Рік, який може також переконати когось відмовитися від цього служіння. Напевно йтиметься про досвід, покликаний змінити погляди й перспективи тих, які одного дня будуть покликані представляти Папу в різних країнах, підкреслюючи таким чином важливість того, щоб місцеві Церкви допомагали Папі, надаючи йому на службу добрих і здібних священиків.
Отож, Папа Франциск ще раз нагадує нам про те, що вся Церква, включаючи дипломатичну службу, або є місіонерською, або не є Церквою. «Церква або виходить назовні, або не є Церквою. Або благовістує, або не є Церквою. Якщо Церква не виходить, то псується, спотворюється. Перетворюється у щось інше», – стверджував він у цінній книзі-інтерв’ю з Джанні Валенте «Без Нього нічого не можемо». Місія, додавав Папа в цій нещодавній публікації, що заслуговує на поширення, не є «добре перевіреним бізнес-проектом. Вона не є спектаклем, організованим з метою для визначення кількості людей, що бере в ньому участь завдяки нашим пропагандистським зусиллям. Святий Дух діє як хоче, коли хоче і де хоче». А «таємнича плідність місії не полягає в наших намірах, методах, поривах та ініціативах, але спочиває саме в цьому запаморочливому прозрінні, яке приходить перед обличчям Ісусових слів, коли Він каже: Без мене ви нічого не можете».
