Апостольська подорож Папи до країн Балтії: українці у Вільнюсі
с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан
Ще за часів Великого Литовського князівства саме у Вільнюсі, який тоді мав назву Вільно, почали друкувати одні з перших українських книжок. Тут жив і проповідував великий святий Йосафат Кунцевич. Знаємо, що тут жив і почав вчитись малярства Тарас Шевченко. Та і в новіших часах українці активно діяли та діють у Литві.
Недалеко від санктуарію «Матері Милосердя», де почитається чудотворна ікона Остробрамської Божої Матері, – «Брама Ранньої Зірниця», в самому серце старого Вільнюса розташована 500-річна українська греко-католицька церква Святої Тройці, де душпастирюють ОО. Василіяни.
Перший храм та монастирські келії були збудовані ще у ХІVсторіччі, а 1514 року споруджено мурований храм. Там були поховані перші християнські мученики Литви. З діяльність Віленського монастиря пов’язане ім’я великого реформатора Василіянського Чину о. Йосифа Велямина Рутського. Саме до цього монастиря 1604 року вступив 24-річний Іван Кунцевич, майбутній Полоцький архиєпископ, священомученик Йосафат.
Монастирський комплекс та храм неодноразово перебудовувались, зазнавши найбільше змін в другій половині ХІХ під час російської окупації Литви. З 1923 р. в храмі Пресвятої Тройці у святкові дні відновлено греко-католицькі богослужіння, а в стінах монастиря знайшли притулок цілий ряд культурних організацій. Також і під час радянської окупації храм дуже постраждав, а мощі та тлінні останки монахів сплюндровані та знищені.
Лише 1991 року в незалежній Литві уряд легалізував діяльність греко-католицької Церкви, як однієї із дев’яти традиційних конфесій у Литовській Республіці, та повернув храм Пресвятої Тройці, які поступово його реставрують та відроджують.
Як повідомив сайт УГКЦ, на запрошення Вільнюського архиєпископа Ґінтараса Ґрушаса, Президента Єпископської Конференції Литви, в Апостольському візити Папи Франциска до Литви бере участь Блаженніший Святослав Шевчук. Участь Глави УГКЦ в історичному візиті Святішого Отця до Литви — це вияв вдячності Литовській Католицькій Церкві за її солідарність з УГКЦ під час переслідувань у Радянському Союзі. Відомо, що офіційні католицькі єпископи Литви відчували пастирську відповідальність за вірних переслідуваної УГКЦ, між духовенством обох Церков існували тісні контакти, деякі підпільні священики та єпископи навчалися в Ризі в єдиній тоді католицькій семінарії в цілому Радянському Союзі.
