Латвія – другий етап Апостольського візиту Папи до країн Балтії
с. Лідія Короткова, СНДМ
Двадцять п’ять років після візиту святого Івана Павла ІІ на землю Латвії ступив Святіший Отець Франциск. Згідно із статистичними даними на майже 2 мільйони населення кількість католиків у Латвії налічує приблизно 400 тисяч, що становить понад 20 %, у той час як лютеранська спільнота налічує понад 700 тисяч. На кожного священика в Латвії припадає 2488 вірних. Католицька Церква Латвії має 8 єпископів, 166 священиків, 99 черниць. У чотирьох церковних округах нараховується 263 парафії та 22 душпастирські осередки. У душпастирській праці допомагають 270 катехитів-мирян. Церква опікується десятьма навчальними закладами та п’ятьма харитативними осередками.
Від часів візиту Папи Івана Павла ІІ кількість католиків у Латвії зменшилась на понад 100 тисяч, що знаходить пояснення в масовій еміграції з країни, яку залишила майже третина населення.
Це один із важливих викликів, який стоїть перед католицькою Церквою в Латвії, яка перенесла важкі наслідки п’ятдесяти років атеїзму та насильного придушування проповіді Євангелії, що залишили глибокі сліди в багатьох людях та в суспільстві в цілому, а тепер відчувається сильний вплив практичного матеріалізму споживацького суспільства.
Основне населення Латвії – латиші. В Латвії проживає коло п’ятдесяти тисяч українців. Українська громада є четвертою за чисельністю після латиської, російської та білоруської.
Кілька слів про історію християнства в Латвії
Предки балтійських племен з’явились на території Латвії в другому тисячоріччі до Христа. До того часу там жили предки фінно-угорських племен. 1048 року в Курландії споруджено першу церковцю. Київський літопис згадує про храм у місті Лудзя. 1180 року розпочав місійну діяльність німецький монах Майнард, який спорудив храм на острові Ішкіле, в якому 1186 року він був висвячений на єпископа, першого на цих землях. 1206 року ці землі об’єднались під назвою Лівонія. На IV Латеранському соборі у 1215 році Папа Інокентій ІІІ проголосив Лівонію «Марійською землею», так як Палестину називали «Землею Ісуса».
