Маріяцель в Австрії – місце паломництва циган центральної Європи
с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан
У неділю 12 серпня 2018 р., в австрійському Марійському санктуарії в Маріяцель завершиться паломництво циган, ромів і сінті, з Австрії, Німеччини та Угорщини. Традиція вшанування Пресвятої Богородиці центральноєвропейськими та німецькими роми триває багато сторіч, але вона була перервана нацистами й відновлена тільки 1996 року.
23-тє паломництво циган очолить єпископ-помічник Відня Франц Шарль, який є відповідальним за душпастирство циган в Австрійській Єпископській Конференції. Він дбає про залучення ромів та сінтів до церковного життя, сприяючи євангелізації та людському, суспільному та культурному розвиткові циганського народу.
2 серпня він брав участь в офіційному відзначенні у Відні пам’яті 2897 циган, масово вбитих 1944 року в нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау. Протягом періоду нацизму в концтаборах загинуло коло 500 тисяч ромів та сінтів.
Проща циган завершиться Святою Месою та Марійським богослуженням.
Слід пригадати, що Маріяцель відвідали два Папи: у 1983 році святий Папа Іван Павло ІI, а 2007 року, з нагоди 850-річчя санктуарію, Папа Венедикт ХVI.
Історія сактуарію в Маріяцель
Маріацель розташований у гірській місцевості на півночі австрійської землі Штірія. Історія заснування Венедиктинського монастиря в Маріяцель пов’язана з чудом, яке сталось 1157 року за посередництвом Пресвятої Богородиці.
У монастирі святого Ламбрехта проживав побожний чернець на ймення Маґнус, якому настоятель-абат доручив проповідувати Євангеліє в регіоні Штірії. Вирушаючи на місію, він взяв із собою вирізьблену з липи статую Пресвятої Богородиці з Дитятком Ісусом на колінах. Дорога, якою він їхав, була перегороджена величезною кам’яною брилою. Маґнус звернувся за допомогою до Пречистої Діви і брила розкололась надвоє. На тому місці спорудили невеличку «келію» - німецькою мовою «Zelle» - в яку поставили статую, що й дало назву Маріяцелю. Слава про святість життя цього монаха та про чудотворну статую поширилась дуже швидко і вже у XII столітті почались паломництва з різних країн центральної та східної Європи. Маленька келія поступово збільшується завдяки щедрим дарам австрійських князів.
Біля 200 року маркграф Моравії Генріх Владислав, на знак вдячності за одужання з важкої хвороби, спорудив на цьому місці першу церкву на честь «Матері слов’янських народів». У 1370 році король Угорщини Людовик Великий, після перемоги над турками, істотно розширив храм.
Статуя Пречистої Діви Марії з Дитятком Ісусом, заввишки тільки 49 сантиметрів, за традицією зодягнена у розкішні дорогоцінні ризи, розміщена в невеликій відкритій каплиці в центрі величного храму. Пресвята Богородиця почитається тут як „Велика Матір Австрії”, „Велика Владичиця Угорщини” та „Мати слов’янських народів” і є символом християнського коріння європейського континенту.
Маріяцель став головним центром паломництв не тільки для австрійців, але і для віруючих з Австрії, Німеччини, Франції, Чехії, Словаччини, Хорватії, Італії, Польщі, Угорщини, Швейцарії, Іспанії. За часів європейського комунізму санктуарій був символом стійкої віри християн Центральної і Східної Європи. Щороку містечко, яке налічує коло двох тисяч мешканців, відвідує понад мільйон прочан.
